Україна здатна вийти на траєкторію швидкого економічного зростання та зайняти нове місце в європейській економіці. Однак, на думку МВФ, для цього необхідно завершити низку складних та принципових реформ. Однією з них має стати поступове скорочення субсидіювання електроенергії та газу.
Про це заявила директорка-розпорядниця Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва під час дискусії щодо майбутнього України на полях Всесвітнього економічного форуму в Давосі.
За її словами, сучасна модель підтримки споживачів через занижені тарифи є зрозумілою в умовах війни. Проте саме це стримує економічний розвиток і створює довгострокові ризики для державних фінансів.
Тарифи на газ і електроенергію в Україні відстають від ринкової вартості — МВФ
Фонд звертає увагу, що енергетичні тарифи для населення в Україні не відображають реальної вартості ресурсу. За внутрішніми оцінками, нинішні ціни покривають лише близько половини ринкового рівня. Різниця компенсується коштом бюджету або фінансового стану державних компаній, що обмежує можливості для інвестицій і модернізації.
“Досі субсидується електроенергія, опалення… Ми знаємо, чому країна це робить, але цього треба позбутися. Ще є, з погляду фіскального становища, над чим працювати. Зараз ми розглядаємо, як зробити розподіл податкового тягаря справедливішим. Це непросто, але це потрібно зробити”, – сказала Крісталіна Георгієва.
У Фонді вважають, що без вирівнювання цінових сигналів економіка не зможе працювати ефективно. Держава має зменшити залежність від зовнішнього фінансування.
Бізнесу катастрофічно бракує людей
Окремий блок дискусії був присвячений розвитку бізнес-сектору. За словами голови МВФ, український бізнес дедалі частіше стикається не з браком капіталу чи попиту, а з дефіцитом робочої сили. Що особливо стає критичним в умовах мобілізації та масового виїзду людей за кордон.
Під час зустрічей з підприємцями в Києві питання нестачі до персоналу звучало гостріше, ніж безпекові ризики. Це, на думку Георгієвої, свідчить про глибокі структурні дисбаланси, спричинені війною, міграцією та демографічними трендами.
МВФ залучений до роботи над інструментами повернення українців з-за кордону, адаптації ветеранів до цивільної економіки та подолання безробіття. Та, поки дії не дають вагомого результату.
ЄС як ключ до масштабування економіки
Важливим фактором, здатним змінити економічну динаміку України, у МВФ називають інтеграцію до Європейського Союзу. За словами Георгієвої, членство в ЄС — це не лише політичний вибір, а й потужний економічний стимул.
“Це магніт для української економіки, щоб вона повністю інтегрувалася в Європу”, — зазначила Георгієва.
Реформи під час війни
Попри російську війну, Україна демонструє вищі темпи реформ, ніж у мирний період. У межах чотирирічної програми розширеного фінансування, запущеної у 2023 році, країна успішно пройшла вже вісім переглядів.
У програмі EFF уряд взяв на себе зобов’язання підготувати дорожню карту лібералізації ринків газу та електроенергії після завершення воєнного стану з чіткими часовими рамками впровадження.
15 січня 2026 року Крісталіна Георгієва відвідала Київ, де ключовою темою переговорів став майбутній меморандум між Україною та Фондом. Дату засідання ради директорів МВФ поки не визначено, однак рішення може бути ухвалене вже найближчими місяцями.
Податки, ФОПи і бюджет: що змінює нова програма МВФ для України
Наприкінці 2025 року Україна погодила на нову чотирирічну програму Extended Fund Facility з МВФ обсягом $8,1–8,2 млрд. Формально документ ще потребує схвалення ради директорів Фонду, але вже зараз він задає орієнтири бюджетної та податкової політики на 2026–2027 роки.
Програма EFF передбачає не миттєве фінансування, а поетапне виділення коштів за умови проведення ключових реформ, спрямованих на детінізацію економіки, розширення податкової бази та зміцнення фінансової стабільності.
Чому угода з МВФ важлива
Дефіцит державного бюджету у 2026 році оцінюється приблизно у 19,6% ВВП або $45 млрд. Власних ресурсів для покриття такої нестачі не вистачає, тому міжнародне фінансування є необхідним.
Навіть якщо більшість коштів підуть на погашення попередніх зобов’язань перед МВФ, програма дозволяє підтримувати макрофінансову стабільність, забезпечувати виплати пенсій, субсидій та критичних видатків.
Програма дозволяє утримувати стабільність гривні та фінансувати критичні видатки без ризику дефолту. Водночас ЄС вже погодив пряму підтримку України на 90 млрд євро на 2026–2027 роки, але її надання напряму залежить від наявності робочої програми EFF.
Податкові зміни для ФОП — чутлива тема
Найбільш резонансним аспектом угоди є реформа спрощеної системи оподаткування. МВФ наполягає на поступовому скасуванні податкових пільг, обов’язковій реєстрації ФОПів 2–3 груп з річним оборотом понад 1 млн грн як платників ПДВ. Передбачено перехідний період до 2027 року, щоб бізнес міг підготуватися.
Загальна тенденція — посилення контролю та адміністрування податків, що вимагатиме додаткових ресурсів від підприємців.
Для більшості громадян податкових змін у 2026 році не передбачається. Основний ефект від програми — макрофінансова стабільність. Та найбільше від нововведень постраждає малий бізнес та ФОП. За різними оцінками, під підвищений контроль потраплять від 170 000 до 250 000 підприємців. Особливо актуальним стане адміністрування ПДВ для ФОПів та доходів із цифрових платформ.
Нагадаємо, МВФ наполягає на запровадженні обов’язкового ПДВ для ФОП в Україні як ключової умови нової програми фінансування на $8,1 млрд. Фонд вважає, що податкові винятки для малого бізнесу не відповідають логіці ринкової економіки та євроінтеграції.
