Детективи НАБУ провели затримання п’яти осіб, а ще семи учасникам організації було оголошено підозру. Серед підозрюваних – бізнесмен Тимур Міндіч, який очолював злочинне угруповання, колишній радник міністра енергетики Ігор Миронюк, виконавчий директор з фізичної безпеки АТ “НАЕК “Енергоатом”” Дмитро Басов та інші учасники угруповання.
Про це повідомляє НАБУ.
Антикорупційна операція “Мідас”, проведена детективами НАБУ та прокурорами САП, стала однією з найрезонансніших за останні роки.
Міндіч у центрі гучного скандалу: НАБУ розкрило схему на $100 мільйонів
Серед головних підозрюваних — Тимур Міндіч, співвласник студії “Квартал 95” і давній соратник президента Володимира Зеленського. Слідчі вважають, що саме він очолював злочинну організацію, яка через тіньовий бек-офіс у центрі Києва відмивала десятки мільйонів доларів, отриманих від корупційних схем у державному енергетичному секторі.
За даними НАБУ, через фінансову структуру, яку курував Міндіч, пройшло близько 100 мільйонів доларів США. Гроші надходили у вигляді хабарів від контрагентів “Енергоатому», які змушені були віддавати 10–15% вартості контрактів за уникнення перевірок, затримок платежів і виключення зі списку постачальників.
Як працювала система шлагбаумів
Усередині організації корупційна практика мала власну назву — “шлагбаум”. Контрагентів фактично ставили перед вибором: або плати, або втратиш контракт. Гроші проходили через низку підставних фірм, де частину легалізували, а частину переводили за кордон.
Частину коштів, як встановили детективи, Міндіч планував інвестувати у нерухомість у Швейцарії — віллу вартістю близько 6 мільйонів доларів.
Разом із ним підозри отримали:
- Ігор Миронюк — колишній радник міністра енергетики Германа Галущенка;
- Дмитро Басов — директор із фізичного захисту та безпеки АТ “Енергоатом”;
- четверо “фінансових техніків” бек-офісу, які відповідали за конвертацію та транзит коштів.
Втеча та міжнародні зв’язки
Після початку операції кілька ключових учасників встигли залишити Україну. За даними джерел, Тимур Міндіч та Михайло Цукерман наразі перебувають в Ізраїлі, де, ймовірно, шукають політичного притулку.
Його брат Олександр Цукерман і фінансист Айвар Омсон, які відповідали за рух коштів за кордоном, уже давно мешкають поза межами України. Саме вони, за даними слідства, забезпечували легалізацію активів через європейські компанії-прокладки.
Долари з печатками Федеральної резервної системи США
Ключовим моментом у справі стало вилучення готівки під час обшуків. Як повідомив політолог і блогер Віктор Таран, на пачках доларів, знайдених у приміщенні бек-офісу, були оригінальні печатки Федеральної резервної системи США (ФРС).
Такі купюри зазвичай використовуються в офіційних міжнародних транзакціях або у внутрішніх операціях американських банків. Тож, якщо підтвердиться, що гроші потрапили до України поза правовими каналами, справа автоматично набуде міжнародного виміру.
Фахівці не виключають, що до розслідування можуть долучитися ФБР та Міністерство юстиції США. Таким чином, українська антикорупційна операція перетворюється на подію світового масштаба, яка може мати наслідки для обох країн.
Ризики для влади
На тлі війни справа Міндіча стала серйозним викликом для чинної влади. Експерти зазначають, що “Мідас” може мати політичний підтекст, оскільки затриманий є близьким до оточення президента.
За словами аналітиків, у Києві це розцінюють як сигнал західних партнерів. Питання прозорості та боротьби з корупцією залишається визначальним для подальшої підтримки України.
Очікується, що у найближчі тижні можуть з’явитися нові аудіозаписи, які проллють більше світла на внутрішні процеси у схемі та можливу причетність інших високопосадовців.
Розслідування НАБУ та САП може стати перевіркою зрілості українських антикорупційних інституцій. На кону — не лише репутація держави перед міжнародними партнерами, а й реальний баланс політичних сил усередині країни.
Ранішеи НАБУ та САП розпочали масштабну антикорупційну операцію у сфері енергетики. Під підозрою – чиновники та бізнесмени, пов’язані з “Енергоатомом”. Слідство тривало понад 15 місяців і виявило схеми перерозподілу коштів через підконтрольні компанії.
