З 26 серпня 2025 року українські чоловіки віком 18–22 років отримали право на виїзд за кордон після ухвалення Кабміном нового порядку перетину державного кордону. Три тижні після набрання чинності постанови показують перші наслідки, але точних даних ще бракує. Українські роботодавці масово втрачають молодих працівників, про це свідчить дослідження Work.ua
При цьому голова Нацбанку Андрій Пишний зауважив:
“Ми не очікуємо великої драми, але уважно слідкуємо за подіям”.
За оцінками Центру економічної стратегії, в Україні проживає близько 700 тисяч чоловіків цієї вікової категорії, переважно студентів. На ринку праці зайнято близько 200–300 тисяч осіб. Польща повідомила, що за перший тиждень дії дозволу понад 10 000 українців віком 18–22 прибули до країни.
Відтік молодих кадрів: хто постраждав найбільше
Опитування Work.ua серед 1 091 роботодавця показало, що 37% компаній зіткнулися зі звільненням чоловіків 18–22 років. Проблеми відчуваються особливо у великих організаціях: серед компаній понад 1 000 працівників 60% заявили про відтік кадрів, тоді як у малому бізнесі — до 10 осіб, показник складає 19%.
Найбільший тиск спостерігається:
- у готельно-ресторанній сфері – 65%,
- роздрібній торгівлі – 59%,
- харчовій промисловості – 52%,
- будівництві та деревообробці – 47%.
Менше впливу на транспорт та логістику — 31%.
Молодь на Work.ua: чи змінився вік кандидатів на роботу
До 26 серпня частка шукачів 18–22 років на Work.ua становила 16%, із яких чоловіки займали 35–38%. Після відкриття кордону частка чоловіків знизилась до 31%.
За напрямками пошуку роботи юнаки обирають:
- IT та інтернет (14%),
- продажі та закупівлі (8%),
- роздрібну торгівлю (6%),
- виробництво (6%),
- телекомунікації, маркетинг, логістику та сферу обслуговування — по 5–6%.
Нові виклики для роботодавців у війну — чи швидко адаптується бізнес
Більшість експертів утримуються від прогнозів щодо довгострокового впливу на ринок праці. Роботодавці побоюються, що разом із чоловіками 18–22 років можуть виїхати їхні сім’ї, тоді як молодші 16–17-річні залишаться та почнуть займати вакансії.
Щоб мінімізувати втрати, компанії створюють комфортні умови роботи, залучають жінок на “чоловічі” професії, наймають ветеранів та інтегрують неповнолітніх у процеси.
Приклади адаптації великих компаній
У мережі “Сільпо” працює близько 3 000 працівників віком 18–22 років — це приблизно 10% від загальної чисельності. Після зміни правил перетину кордону відтік кадрів склав 3%. Компанія активно підтримує неповнолітніх та ветеранів, реалізує програми навчання та адаптації для першого досвіду роботи.
“МакДональдз” продовжує працювати у звичному режимі та наймає працівників 16–17 років. Компанія створює безпечне середовище, надає перший досвід роботи, навчає командній взаємодії та відповідальності.
В умовах дефіциту кадрів через мобілізацію та війну, українські компанії зосереджені на формуванні міцних команд та розвитку мотиваційних програм для молоді. Виїзд чоловіків 18–22 років поки не став масовим, але вже впливає на ринок праці.
Виїзд чоловіків 18–22 років: правила, обмеження та штрафи
З 28 серпня 2025 року українські чоловіки віком від 18 до 22 років отримали законне право на виїзд за кордон під час дії воєнного стану та загальної мобілізації.
За новими нормами право на виїзд мають усі чоловіки цієї вікової категорії, незалежно від того, чи навчаються вони в закордонних університетах або працюють в Україні. Основний документ, що підтверджує можливість виїзду — закордонний паспорт, доповнений військово-обліковим документом (електронна форма – Резерв+). Державні службовці та працівники місцевого самоврядування можуть виїжджати лише у службових справах.
Право на виїзд поширюється до 22 років, тобто навіть за день до 23-річчя громадянин може легально залишити країну. Для цього необхідно:
- стояти на військовому обліку,
- оновити документи,
- пройти військово-лікарську комісію,
- не перебувати у розшуку ТЦК і СП.
Додаткові підтверджувальні документи, студентський квиток, запрошення на навчання або роботу, використовуються за наявності, але не є обов’язковими.
Чоловіки 18–22 років за кордоном отримують повний пакет прав, передбачений українським та міжнародним законодавством. Вони можуть:
- оформити статус біженця,
- користуватися соціальними виплатами,
- отримувати медичну допомогу та житлову підтримку.
Обмежень щодо кількості виїздів немає. Водночас порушення правил військового обліку або перетин кордону без належних документів тягне адміністративну відповідальність. Штрафи варіюються від 3 400 до 8 500 грн, альтернативно можливий 15-денний адміністративний арешт. Кримінальна відповідальність не передбачена.
Нагадаємо, у застосунку “Резерв+” з’явився новий статус “потребує проходження базової загальновійськової підготовки”. Він пов’язаний із військовим обліком, може впливати на мобілізаційні плани та визначає подальші обов’язки українців у системі резерву. Кого стосується та чи варто бігти в ТЦК.
