Верховна Рада України 18 вересня прийняла законопроєкт №11377, який закладає основу для Єдиної інформаційної системи соціальної сфери. Ініціатива необхідна для цифровізації державних послуг і створює платформу для інтеграції персональних даних громадян з численних реєстрів.
Таким чином всі дані про громадян будуть об’єднані в єдину систему та цифровізовані.
Масштаб вибірки даних — від нерухомості до військового обліку
Система об’єднає інформацію з 20 критичних державних реєстрів, включаючи:
- військовий облік та реєстр призовників;
- електронну систему охорони здоров’я;
- демографічні дані та інформацію про перетин кордону;
- транспортні засоби та нерухомість;
- реєстр платників податків та виконавчі провадження;
- бази освіти, земельний кадастр, реєстри ветеранів і випадків домашнього насильства.
Об’єднання дозволить державі бачити повну соціально-економічну картину громадян у режимі реального часу.
Цифрова трансформація та фінансування
Система передбачає використання сучасних центрів обробки даних, включно з можливістю розміщення за кордоном за узгодженням із СБУ. Фінансування може здійснюватися як із держбюджету, так і через міжнародні фінансові організації та інвесторів. Уряд може отримати зниження адміністративних витрат та підвищення ефективності управління соціальними програмами.
Міністерство соціальної політики як власник системи матиме можливість оновлювати інформацію, проводити аудит точності даних і формувати аналітичні матеріали. Для бізнес-спільноти такі дані можуть стати базою для прогнозування ринкових потреб, планування програм підтримки громадян та оцінки соціальних ризиків.
Держава отримує повний контроль над даними громадян
Законопроєкт передбачає створення незалежного громадського органу з моніторингу. До складу увійдуть:
- правозахисники,
- експерти з кібербезпеки та цифрових технологій
Моніторинг включає перевірку якості даних та залучення незалежних експертів для оцінки ефективності системи
Система передбачає аналіз правдивості реєстрових записів, перевірку їх відповідності встановленим нормам та підвищення ефективності використання даних. Крім персональних даних, Єдина система збиратиме довідкову, статистичну, службову та історичну інформацію, необхідну для ефективного функціонування та моніторингу соціальних процесів.
Анонімні дані та доступ громадян
Якщо інформація не дозволяє ідентифікувати конкретну особу, вона буде вноситися до системи без участі громадянина. Надання даних із системи можливе за запитом:
- самої особи,
- посадових осіб суб’єктів електронної взаємодії у межах реалізації повноважень, визначених законом.
При цьому гарантована конфіденційність: будь-яке розголошення персональних даних заборонено.
Відкриті дані з системи можуть надаватися користувачам, юридичним і фізичним особам, а також підприємцям, які надають соціальні послуги.
Переваги для держави
Єдина система соціальної сфери — не тільки інструмент контролю. Вона відкриває нові можливості для:
- аналітики соціальних та економічних тенденцій;
- оптимізації соціальних програм та бюджетних витрат;
- прогнозування демографічних змін;
- розвитку цифрової економіки та залучення інвесторів.
В умовах цифровізації держави отримує конкурентну перевагу, а бізнес — доступ до узагальненої аналітики для стратегічного планування.
Чи є аналог Єдиної системи соціальної сфери в Європі
Створювана в Україні Єдина система соціальної сфери, яка об’єднуватиме персональні дані про громадян, від військового обліку та сплати податків до реєстрів авто та нерухомості, не має прямого аналога у країнах Європи. У більшості європейських держав інформація зберігається у розрізнених реєстрах, і лише окремі дані інтегруються в межах певних систем.
Наприклад, податкові та соціальні реєстри у Німеччині, Франції чи Польщі працюють окремо: податкові органи ведуть бази доходів і сплати податків, а соціальні служби — виплати пенсій, субсидій та допомогу малозабезпеченим. Системи не об’єднують дані у єдиний масив і не мають прямого доступу до інших реєстрів без спеціальних дозволів.
Щодо військового обліку, у більшості європейських держав інформація про резервістів і військовозобов’язаних зберігається у спеціалізованих оборонних системах. Доступ до даних суворо обмежений, а їхнє поєднання з іншими державними реєстрами, наприклад податковими чи медичними, законодавством є забороненим.
Системи охорони здоров’я у ЄС також працюють окремо: медичні дані захищені законами про конфіденційність та GDPR, що забороняє інтеграцію персональної медичної інформації з іншими реєстрами без чіткої правової підстави.
Реєстри власності та транспортних засобів у країнах Європи, таких як Швеція, Іспанія чи Польща, також існують, але працюють автономно. Інформація доступна тільки для обмеженого кола органів або за запитом, і її використання суворо регламентоване.
Таким чином, українська ініціатива створити Єдину систему соціальної сфери, яка інтегрує дані з більш ніж двадцяти різних державних реєстрів і баз, є унікальною та водночас може викликати занепокоєння. Питання в безпеці та захисті даних. Важливо, щоб окрім цифровізації послуг уряд подбав про захист персональних даних кожного громадянина. Це є особливо актуальним у період війни.
