10 грудня 2025 року НАБУ розпочало серію обшуків у центральному апараті Державної податкової служби та у низці регіональних управлінь.
Про це повідомили джерела в податковій.
Зокрема, слідчі дії відбулися у ДПС Хмельницької та Миколаївської областей. Поки що офіційних причин обшуків не повідомлено, однак експерти припускають, що вони можуть бути пов’язані з розслідуванням масштабних корупційних схем у сфері енергетики.
“Керівництво та співробітники ДПС повністю співпрацюють з антикорупційними органами. Податкова служба працює в межах закону та залишається відкритою до конструктивної взаємодії з правоохоронцями”, – зазначили у відомстві.
Чи справа в ризикових підприємствах — НАБУ обшукує ДПС по всій країні
За інформацією ДПС, кримінальне провадження стосується подій, які відбулися у 2024 році та завершилися на початку 2025 року. Воно пов’язане із діяльністю так званих “ризикових підприємств” — суб’єктів, які привертають підвищену увагу податкових та антикорупційних органів через потенційні порушення у фінансовій звітності та непрозорі операції.
“Дані досудового розслідування та подробиці справи – компетенція правоохоронців. Керівництво та працівники ДПС повністю сприяють роботі антикорупційних органів”, — запевнили в податковій.
Слідчі дії охопили не лише центральний апарат, а й регіональні підрозділи, зокрема ДПС у Хмельницькій та Миколаївській областях.
Паралельні перевірки свідчать про високий рівень серйозності розслідування та його потенційний вплив на податкову систему країни. Офіційних причин обшуків НАБУ поки не розкриває. За даними джерел, слідчі дії пов’язані з розслідуванням відомої справи “Мідас”, яка стосується можливих корупційних схем в енергетичному секторі.
НАБУ перевіряє багатомільйонні застави у справі Мідас
Одночасно НАБУ почало перевірку джерел коштів, які використовувалися для внесення застави за фігурантів скандальної справи “Мідас”. Про це 10 грудня під час засідання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради повідомив директор НАБУ Семен Кривонос.
За його словами, з 12 по 28 листопада бюро направило серію запитів до Державної служби фінансового моніторингу. Частина відповідей уже надійшла, однак повна перевірка законності походження коштів ще триває. Кривонос підкреслив: гроші, отримані злочинним шляхом, не можуть слугувати заставою для звільнення підозрюваних.
Серед тих, хто вносив заставу, є як фізичні особи, так і підприємства з мінімальним статутним капіталом. Зокрема, увагу привертає меблева фірма “Вангар”, зареєстрована лише у травні 2025 року з капіталом 1 000 гривень, яка внесла десятки мільйонів гривень за фігурантів.
Голова Держфінмоніторингу Філіп Пронін пояснив, що служба перевіряє походження коштів постфактум, адже не має прямого доступу до всіх банківських транзакцій
Масштаби застав та ключові фігуранти
У справі “Мідас” підозри отримали восьмеро фігурантів — пʼятьох з них відправили під варту. Проте деяких учасників корупційної схеми випустили під заставу:
- Леся Устименко разом із Людмилою Зоріною — застава 37 млн грн;
- Ігор Фурсенко — застава 95 млн грн (внесена компанією з торгівлі деревиною);
- Олексій Чернишов — застава понад 51,6 млн грн.
Схема корупції у Енергоатомі
За даними НАБУ, контрагентам “Енергоатому” нав’язували так звану схему “шлагбаум”: компанії були змушені сплачувати відкат, щоб уникнути блокування платежів за послуги або втрати статусу постачальника. Члени організації отримували 10–15% хабарів від контрагентів і легалізували близько $100 млн через офіс, пов’язаний із родиною колишнього народного депутата Андрія Деркача.
На аудіозаписах, оприлюднених НАБУ, фігурує й тодішній міністр енергетики Герман Галущенко, який пройшов обшуки в межах розслідування. Після цього його та керівницю Мін’юсту Світлану Гринчук усунули зі складу РНБО.
З початку повномасштабного вторгнення рівень корупції зріс
Слідчі дії НАБУ відбуваються на тлі підвищеної уваги громадян до рівня корупції в Україні. За опитуванням Київського міжнародного інституту соціології, 71% респондентів вважають, що корупція зросла з початку повномасштабної війни. Водночас статистика державних органів демонструє тенденції до зниження окремих проявів корупції. Лише 5% респондентів упевнені, що корупції стало менше, а 20% не помітили суттєвих змін.
Опитування охопило доросле населення підконтрольної Україні території. Загалом було опитано 1029 респондентів телефоном за випадковою вибіркою мобільних номерів.
Дослідження показало, що думка про зростання корупції переважає у всіх областях України. Навіть серед прихильників президента Володимира Зеленського більшість визнають збільшення корупційних проявів.
Мова лише про посадовців
Соціологи відзначають: коли українці говорять про корупцію, вони найчастіше мають на увазі дії високопосадовців та політиків. Тоді як побутову корупцію, дрібні хабарі або “домовленості на місцях”, сприймають як норму і терпимо ставляться до неї.
КМІС досліджує стан корупції в Україні понад 20 років. Востаннє комплексне дослідження проводилося у 2024 році, і за багатьма офіційними показниками спостерігалося зниження корупційних проявів. Проте громадське сприйняття часто протилежне.
Раніше НАБУ та САП провели обшуки у екс-керівника Офісу президента Андрія Єрмака в межах розслідування масштабної корупційної схеми в енергетиці або операція “Мідас”. За інсайдом, Єрмак підтвердив слідчі дії, повністю сприяв детективам і забезпечив присутність адвокатів.
