27 серпня Кабінет Міністрів України ухвалив проєкт нового Митного кодексу, розробленого з урахуванням норм ЄС. Про це йдеться у повідомленні Державної митної служби від 27 серпня.
Документ передано на оцінку Європейської Комісії та обговорення з представниками бізнесу, повідомила Державна митна служба. Це четверта редакція кодексу в історії країни: перший був ухвалений у 1991 році, другий — у 2002-му, а чинний діє з 2012 року.
Кабмін затвердив новий Митний кодекс України для гармонізації з ЄС
Проєкт має на меті узгодити митні процедури України з європейськими стандартами, що дозволить:
- скоротити терміни оформлення товарів,
- зменшити витрати компаній,
- підвищити ефективність логістики.
Удосконалення митного законодавства розглядається як ключовий крок до інтеграції України в ЄС. Крім того, нова редакція передбачає розширену цифровізацію митних процедур, автоматизовані механізми контролю та підвищення прозорості. Новий підхід сприятиме боротьбі з корупцією та зростанню митних надходжень до бюджету.
Участь бізнесу та громадськості
Кабмін доручив Мінфіну сформувати робочу групу з до 15 представників громадських організацій і експертів, які останні 3 роки займалися покращенням бізнес-клімату та захистом інтересів підприємців. Після оцінки Єврокомісії Мінфін, Держмитслужба та робоча група за підтримки європейських фахівців внесуть остаточні правки в документ.
Свіжий підхід дозволяє врахувати досвід бізнесу та забезпечити практичну ефективність документу. Це особливо важливо для підприємств, які ведуть зовнішньоекономічну діяльність.
Досягнення України у митній сфері
Станом на сьогодні Україна виконала 91% митних зобов’язань за Угодою про асоціацію з ЄС. Прогрес відзначають не лише Європейська Комісія, а й МВФ, Всесвітня митна організація та бізнес-спільнота. Серед головних досягнень:
- цифровізація митних процедур;
- підвищення прозорості та боротьба з корупцією;
- скорочення часу проходження митних формальностей;
- зростання митних надходжень.
Новий кодекс передбачає спрощення митних процедур та зменшення бюрократії, що дозволить українським підприємствам швидше оформляти експорт і імпорт товарів. Прозорі механізми обчислення митних платежів та оптимізація логістики допоможуть компаніям ефективніше працювати на європейському ринку.
Для бізнесу це означає зменшення витрат, скорочення часу на документообіг і більшу передбачуваність операцій.
Історія розробки кодексу
Робота над новою редакцією почалася у березні 2024 року у рамках підготовки України до членства в ЄС. Було створено 15 робочих груп із представників Мінфіну, Держмитслужби, експертів проєкту EU4PFM та Офісу реформ Мінфіну.
Розробка нового кодексу стала частиною рекомендацій звіту про розширення ЄС 2024 року. Досягнуті результати будуть враховані у звіті 2025 року, який оцінює готовність України до інтеграції в ЄС.
Після оцінки Єврокомісії Мінфін і Держмитслужба спільно з робочою групою та європейськими експертами внесуть фінальні зміни до кодексу. Очікується, що нова редакція дозволить покращити бізнес-клімат, підвищити прозорість та ефективність митних процедур, наблизити Україну до членства в ЄС.
Чому оновлення митниці відкладалося роками
Відсутність постійного керівника в митниці протягом останніх років завдала серйозної шкоди держбюджету. За підрахунками експертів, щорічні втрати сягали від 120 до 167 млрд грн. Протягом 2025 року уряд намагався перезапустити орган, але процес блокували кадрові перестановки та нестача фінансування. Значну частину планових реформ зірвало припинення підтримки від USAID, яке передбачало покриття 90% заходів щодо оновлення митниці.
