Міністерство економіки України разом з Українською федерацією банків продовольства оголосили про старт програми фудбенкінгу. Механізм передбачає перенаправлення непроданих, але придатних до споживання харчові продукти від бізнесу до соціально вразливих верств населення. Відповідний меморандум уже підписано, а законодавчі ініціативи, включно зі змінами до податкового та екологічного законодавства, мають з’явитися найближчими місяцями.
Про це заявив заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький в ефірі національного телемарафону.
“Щороку в Україні може утилізовуватися до 2,5 мільйона тонн продовольства — це до 15−20% від обсягів виробництва та споживання. Наше завдання — максимально скоротити ці втрати та спрямувати такі продукти на підтримку людей, які цього потребують”, — наголосив Тарас Висоцький.
Банки продовольства виходять на новий рівень: непродані продукти йдуть до людей
За даними Міністерства економіки, щороку українська економіка втрачає до 20% виробленого продовольства. При цьому понад 12 мільйонів громадян потребують гуманітарної підтримки — від внутрішньо переміщених осіб до пенсіонерів та людей з інвалідністю.
Економічна доцільність фудбенкінгу очевидна. Скорочення харчових відходів дозволяє зменшити витрати на утилізацію, які у 2026 році сягають 9,6 млрд грн на рік та підвищити ефективність логістики. Разом це має зменшити навантаження на бюджет.
Українські банки продовольства отримають законну підтримку: що зміниться для бізнесу і людей
Суть фудбенкінгу полягає у партнерстві бізнесу та неприбуткових організацій. Виробники та ритейлери передаватимуть непродані продукти банкам продовольства, які відповідатимуть за сортування, зберігання та формування продуктових наборів. Далі харчі потраплятимуть до людей, що потребують допомоги.
Наразі модель вже практикується на добровільних засадах, однак держава прагне закріпити її законодавчо. Планується ухвалення закону “Про банки продовольства” та внесення змін до податкового кодексу для стимулювання бізнесу. Також планується запровадження двох типів термінів придатності продуктів.
Вплив на бізнес та суспільство
Для компаній участь у фудбенкінгу стане соціально відповідальною та економічно вигідною практикою. Податкові пільги та репутаційні бонуси стимулюватимуть великі мережі передавати непродані продукти.
Для держави законодавчо підкріплена практика це:
- Зменшення харчових відходів та витрат на їх утилізацію.
- Забезпечення продовольством мільйонів українців, що перебувають у кризових умовах.
- Підвищення соціальної стабільності та зниження навантаження на бюджет.
Наразі проміжна мета уряду — направляти на соціальні потреби до 50% непроданих продуктів. У довгостроковій перспективі цифра має досягти 80%, наближаючись до кращих європейських практик.
Глобальний досвід та нові можливості для України
Банки продовольства — це міжнародна практика, яка поєднує боротьбу з голодом та екологічну відповідальність. Перший food bank з’явився 1967 року у Феніксі, штат Аризона (США), і нині працює у понад 30 країнах світу.
Український фудбенкінг має потенціал стати новим соціальної підтримки та інструментом для розвитку корпоративної відповідальності.
Продовольчі банки: європейський досвід
Продовольчі банки в Європі — це ефективна мережа, яка перетворює надлишки харчових продуктів у соціальний та економічний ресурс. Виробники та ритейлери передають непродані, але безпечні продукти організаціям, які розподіляють їх серед людей, що потребують допомоги. Мета — одночасно скоротити харчові втрати та забезпечити підтримку вразливих верств населення.
Перші банки з’явилися у Франції в середині 1980-х і швидко поширилися по всій Європі. Зараз такі організації працюють у більшості країн європейського континенту, а їх діяльність координує European Food Banks Federation (FEBA). Структура задає стандарти, сприяє обміну досвідом та допомагає долати харчові кризи.
Як працює система
Європейські food banks збирають харчі у фермерів, супермаркетів та компаній, у яких термін придатності продуктів наближається до завершення. Далі товари сортують, зберігають та формують продуктові набори, які безплатно отримують люди, що перебувають у складних життєвих обставинах. Приклад успішної практики — німецькі “Тафелі”, які щодня підтримують тисячі сімей, включно з біженцями з України та малозабезпеченими.
Україна будує власну мережу
Аналогічну систему в Україні вже розвиває Українська Федерація Банків Продовольства. Організація координує локальні банки, збирає надлишки від виробників та ритейлерів і передає їх тим, хто цього потребує — пенсіонерам, внутрішньо переміщеним особам і малозабезпеченим сім’ям.
УФБП активно працює над інтеграцією системи з державними ініціативами, щоб зробити процес передачі продуктів безпечним і стабільним.
