Світова економіка тримається на 5 ключових вузлах, один з яких уже фактично перекритий — йдеться про Ормузьку протоку. Ще один залишається під прямою загрозою через атаки хуситів.
Про це пише РБК-Україна.
У разі блокування інших “вузьких місць” світу виникає ризик масштабної глобальної кризи.
Босфор на Чорному морі та Данські протоки на Балтиці — стратегічно важливі морські шляхи як для України, так і для РФ.
Морські протоки світу: як Ормуз, Босфор і Малакка впливають на глобальну економіку
Ормузька протока залишається одним із найкритичніших елементів глобального енергетичного ланцюга. Через неї проходять значні обсяги світового експорту нафти та газу. Будь-яка дестабілізація миттєво трансформується у стрибки цін на енергоринках. Що і проявилося на ділі під час військового конфлікту США та Ірану.
Поруч за рівнем ризику — Баб-ель-Мандебська протока, що з’єднує Індійський океан із Червоним морем і Суецьким каналом. Вона виглядає як один із ключових маршрутів для контейнерних перевезень між Азією та Європою. Політична нестабільність у регіоні та активність збройних угруповань роблять ділянку однією з найуразливіших у світовій логістиці.
Баб-ель-Мандеб у перекладі означає “Ворота сліз” — назва, що відображає складні умови судноплавства в регіоні. У найвужчій частині протока має ширину близько 29 кілометрів.
У випадку її блокування хуситами ключові морські маршрути будуть змушені змінюватися. Суднам доведеться обходити Африку через мис Доброї Надії, що додає тисячі кілометрів до маршруту та суттєво збільшує час доставлення вантажів.
Європейські ворота: Босфор і Балтика
Для Європи стратегічне значення має Босфор і Дарданелли — єдиний морський вихід із Чорного моря. Босфор і Дарданелли є фактично єдиним морським коридором для українського експорту та імпорту.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії Туреччина обмежила прохід військових кораблів обох сторін конфлікту через протоки. Для України це критичний експортний коридор, особливо в аграрному секторі. Водночас контроль над протоками залишається під юрисдикцією Туреччини, яка діє в межах міжнародної Конвенції Монтре.
Не менш важливими є Данські протоки, через які проходить значна частина балтійського експорту, включно з енергоресурсами. Будь-які спроби обмеження судноплавства стикаються з юридичними обмеженнями та ризиком ескалації між державами регіону.
Малаккська протока: стратегічний коридор Азії
Малаккська протока є одним із найзавантаженіших морських маршрутів світу та головною артерією постачання енергоресурсів до Східної Азії. Вона критично важлива для економік Китаю, Японії та Південної Кореї.
У разі геополітичної напруги в Індо-Тихоокеанському регіоні контроль над цим маршрутом може стати інструментом економічного тиску глобального масштабу.
Клімат став новим фактором ризику
Панамський канал традиційно є ключовою сполучною ланкою між Атлантичним і Тихим океанами. Він скорочує глобальні маршрути на тисячі кілометрів і залишається критичним для торгівлі США та світових контейнерних перевезень.
Проте, до геополітичних ризиків додався кліматичний фактор. Періоди посухи знижують рівень води в озерах, що живлять канал, що змушує обмежувати пропускну здатність і створювати глобальні логістичні затримки.
Війна на Близькому Сході спричинила дефіцит бітуму
Світова інфраструктурна галузь зіткнулася з новим викликом — різким скороченням постачання бітуму, одного з базових матеріалів для дорожнього будівництва. Причиною стали геополітичні проблеми на Близькому Сході, які порушили стабільність експорту з ключових енергетичних регіонів.
Порушення в роботі морських маршрутів та експортних хабів Перської затоки призвели до різкого зменшення доступності бітуму на глобальному ринку. За оцінками аналітиків, обсяги постачання в окремі місяці скоротилися більш ніж удвічі, що одразу створило дисбаланс між попитом і пропозицією.
Азія стала найбільш вразливою ланкою
Індія стала однією з перших країн, де наслідки дефіциту проявилися найгостріше. Висока залежність від імпортного бітуму призвела до затримок у реалізації дорожніх проєктів та зростання вартості будівельних робіт у регіонів.
У Південній Кореї ситуація також ускладнилася. Інфраструктурні проєкти зіткнулися з перебоями в постачанні матеріалів та зростанням цін на асфальтобетон, що вплинуло на темпи будівництва стратегічних об’єктів.
Європа: зростання витрат і перегляд контрактів
Європейський ринок реагує менш різко, однак тенденція вже чітко простежується. У низці країн підрядники повідомляють про суттєве подорожчання бітуму та супутніх матеріалів, що створює додатковий тиск на бюджетні інфраструктурні програми.
Компанії почали ініціювати перегляд довгострокових контрактів, закладаючи нові цінові ризики у вартість проєктів.
Україна: 100% імпортна залежність
Україна залишається залежною від зовнішніх постачань бітуму, зокрема з європейських ринків. Основні обсяги імпорту забезпечують Польща, Литва та Румунія.
На тлі обмеженого фінансування дорожньої галузі та війни Росії в попередні роки стан частини автошляхів потребує відновлення. Держава збільшує фінансування ремонту та утримання інфраструктури, проте стан доріг залишається критичним.
