4.8 C
Kyiv
Субота, 11 Квітня, 2026
4.8 C
Kyiv
Субота, 11 Квітня, 2026

Ціна життя: скільки держава витрачає на кожного українця і що втратили через міграцію

За підрахунками видання Telegraf, держава витрачає близько 700 тисяч гривень, щоб виростити одного громадянина від народження до здобуття диплома. Водночас через виїзд мільйонів українців за кордон бюджет країни втрачає понад 3,3 трильйона гривень.

Освіта, медицина та соціальні виплати: у скільки обходиться держава кожна дитина

Кожне немовля обходиться бюджету у конкретну суму. Так званий “тариф на народження” — приблизно 8200 гривень. Кошти йдуть на роботу медперсоналу, утримання обладнання та функціонування пологових будинків.

Додатково батьки отримують від держави “пакунок малюка”  — 7689 грн та виплати у декреті. Середня сума — 40 000 грн. В результаті лише перший рік життя дитини обходиться бюджету більш ніж у 55,9 тисячі гривень.

Щороку держава виділяє близько 1300 гривень на медичні потреби однієї дитини. До повноліття сума зростає до 23,4 тисячі гривень. Мінімальні витрати, без урахування складних випадків чи хірургічних втручань.

Освітній кошторис

Найбільше ресурсів держава спрямовує саме на навчання. Якщо підсумувати:

  • Дитсадок (4 роки) — понад 106,8 тис. грн;
  • Школа (повний курс) — приблизно 276 тис. грн;
  • Вища освіта (5 років навчання на бюджеті) — ще 215 тис. грн.

Разом на освіту одного українця держава витрачає більш як 600 тисяч гривень. Це найбільша частина загального “рахунку”.

Скільки в сумі витрачає держава

Якщо скласти всі ключові етапи, від пологів і медицини до університету, виходить, що на кожного українця держава витрачає приблизно 700 тисяч гривень.

Скільки коштує виростити Українця / фото: Telegraf

Хоча ці цифри є середніми та залежать від економічної ситуації, вони чітко демонструють, скільки коштує виростити громадянина.

Міграція: втрати на мільярди

За офіційними підрахунками, станом на травень 2025 року за кордоном проживає близько 6,9 млн українців, із яких приблизно 2,1 млн — діти. Тобто фактично 4,8 млн дорослих пройшли повний цикл “інвестицій” від держави, але нині працюють на економіку інших країн.

Якщо помножити середні витрати на одного українця — 700 тис. грн на цю кількість, отримаємо понад 3,3 трильйона гривень

Чи повернуться українці додому

Опитування показують, що у 2025 році 64% громадян за кордоном розглядають можливість повернення. Для порівняння: у 2024 році цей показник становив 55%, але у 2023-му був значно вищим — 75%.

Серед головних причин повернення називають бажання бути ближче до родини, звичне соціальне середовище та відчуття зв’язку з батьківщиною. Водночас фактори стабільності, безпеки й перспектив для дітей у країнах ЄС змушують багатьох залишатися.

Українці в ЄС. Фото: Daniele Franchi/Unsplash

Скільки коштує виростити дитину в інших країнах

Підрахунки Телеграфа показують масштаби довгострокових інвестицій — 700 тисяч гривень або 14500 євро. У глобальному контексті цифри виглядають скромно, особливо якщо порівняти з країнами ЄС.

Польща: на чверть більше

За даними Центру Адама Сміта, середні витрати на дитину у Польщі до повноліття складають близько 346 тисяч злотих або 75 тисяч євро. Це майже у п’ять разів більше, ніж українські державні витрати на одного громадянина.

Німеччина: €130 тисяч на особу

У Німеччині комплексні витрати на дитину від народження до завершення освіти сягають приблизно 130 тисяч євро. До цієї суми входять базова освіта, охорона здоров’я та соціальні виплати, які держава частково покриває.

Великобританія: найбільші витрати

За даними Child Poverty Action Group, британська родина витрачає на виховання дитини від 157 до 202 тисяч фунтів стерлінгів або від 180 тисяч євро.

Коли держава інвестує у дітей, вона очікує, що згодом отримає повернення у вигляді податків та продуктивної робочої сили. Однак масова еміграція підриває розрахунки. Для порівняння, $80 млрд — це майже річний ВВП таких країн, як Болгарія або Хорватія.

У країнах зі стабільною економікою відтік кількох тисяч молодих громадян не змінює загальну динаміку. Для України кожен мільйон емігрантів — це суттєве випробування для бюджету, ринку праці та інвестиційного клімату.

Останні публікації: