Кабмін затвердив план дій на 2026–2028 роки, який має змінити підхід держави до проблеми споживання алкоголю. На розгляді держави глобальна компанія — від фрагментарних дій до політики громадського здоров’я. Рішення оформлене розпорядженням уряду №120-р від 5 лютого 2026 року та охоплює профілактику, лікування, дослідження та економічний аналіз наслідків алкогольної залежності.
Документ фактично закладає довгострокову модель управління ризиками, де ключовим інструментом стає не заборона, а раннє втручання, освіта та доказова статистика.
Державна політика щодо алкоголю: новий план дій на 2026–2028 роки
В центрі уваги — переорієнтація державної політики на профілактику. У 2026 році планується створення дорожньої карти, яка визначить єдиний підхід до інформування населення про ризики вживання алкоголю. Протягом 3 років держава має запустити масштабні національні просвітницькі кампанії, спрямовані на зміну поведінкових моделей та формування культури відповідального ставлення до здоров’я.
До реалізації будуть залучені наступні об’єкти:
- освітні установи,
- профільні міністерства,
- регіональні адміністрації.
Напрямок медичних послуг готують до раннього втручання
Однією з ключових новацій стане поетапне впровадження послуг раннього виявлення та лікування розладів, пов’язаних із вживанням алкоголю, у центрах ментального здоров’я при медичних закладах. Координацію напряму здійснюватимуть Міністерство охорони здоров’я України та Національна служба здоров’я України.
Згідно з урядовим планом:
- у 2026 році відповідні послуги мають з’явитися щонайменше у 10% центрів ментального здоров’я,
- у 2027 році — у половині таких закладів,
- до кінця 2028 року — у 90%.
На ділі йдеться про формування національної інфраструктури раннього втручання, яка здатна зменшити навантаження на систему охорони здоров’я в довгостроковій перспективі.
Інвестиції держави в людський капітал — навчання медиків і соціальних працівників
План передбачає розробку спеціалізованих навчальних курсів для медичних працівників і фахівців соціальної сфери. Їх навчатимуть:
- сучасним методикам комунікації з пацієнтами,
- раннього скринінгу ризикованої поведінки,
- профілактичного консультування.
Уряд планує зменшити акцент з лікування наслідків залежності на раннє виявлення.
Національне дослідження — перший крок
В рамках програми щодо зменшення споживання алкоголю на державному рівні передбачено проведення масштабного національного дослідження щодо різних соціально-демографічних груп. Результати мають стати базою для формування регуляторних рішень і коригування політики охорони здоров’я.
Окремий блок аналітики стосуватиметься економічних наслідків. У 2027–2028 роках уряд планує оцінити витрати системи охорони здоров’я та загальні втрати економіки, пов’язані з алкоголем. Фактично це спроба перевести дискусію з моральної площини у фінансово-аналітичну.
Фінансова модель
Реалізація заходів відбуватиметься в межах бюджетних видатків та коштом міжнародної технічної допомоги та інших джерел фінансування. Такий підхід сигналізує про прагнення інтегрувати реформу у вже чинні державні програми без збільшення фіскального навантаження.
Система моніторингу прописана у плані. Виконавці щороку до 15 лютого звітуватимуть перед МОЗ про хід виконання. Після чого міністерство готуватиме звіт уряду до 1 квітня. Для держави це означає перехід до моделі регулярної оцінки ефективності.
Тіньовий алкоголь: чому держава втрачає мільярди на нелегальному онлайн-ринку
На тлі дефіциту бюджету та пошуку внутрішніх джерел доходів Україна фактично ігнорує один із найбільш недооцінених фіскальних резервів — тіньовий ринок алкоголю. Йдеться про нелегальну онлайн-торгівлю, яка швидко масштабується, мінімізує витрати продавців і водночас підриває податкову базу держави.
За оцінками ринку, щорічні втрати бюджету через несплату акцизів і податків у цьому сегменті сягають 7–8 млрд грн. У воєнний період така сума еквівалентна фінансуванню критичних державних потреб — від оборони до соціальних програм.
Цифровізація тіні: інтернет став каналом збуту нелегального алкоголю
Традиційна боротьба з нелегальним обігом алкоголю довгий час була зосереджена на офлайн-ринку, тоді як продаж у мережі залишається в “сірій зоні”. Онлайн-канали, сайти, месенджери та маркетплейси, перетворилися на повноцінну інфраструктуру тіньової торгівлі:
- нелегальні продавці працюють без ліцензій,
- не декларують обороти,
- можуть демпінгувати ціни, витісняючи легальних імпортерів і дистриб’юторів.
У результаті формується паралельний ринок із власною логістикою, клієнтською базою та каналами комунікації, який практично не підконтрольний державі.
Окремий сегмент становить фальсифікований алкоголь, що продається під виглядом брендованої продукції. Нижча ціна та агресивний онлайн-маркетинг роблять такі товари привабливими для споживача, попри високі ризики для здоров’я.
Реєстр легальних продавців: інструмент, що ще не запрацював
Уряд зробив крок до структуризації ринку, затвердивши порядок створення реєстру легальних інтернет-магазинів алкоголю та тютюну. Ідея полягає у формуванні прозорої системи ідентифікації ліцензованих продавців і спрощенні контролю за онлайн-продажами.
Втім без додаткових регламентів щодо подання інформації та процедур контролю реєстр залишився інструментом “на папері”. Ринок потребує ефективної системи моніторингу та реагування на порушення.
Нагадаємо, з 1 січня 2026 року в Україні запроваджують нові правила виробництва та маркування вина за стандартами ЄС. Виробників очікує європейська класифікація, посилений контроль якості та простежуваність походження продукції від виноградника до полиці магазину.
