Українські родини готуються до Різдва та Нового року, та святкового столу. Аналітики відзначають суттєве подорожчання більшості традиційних святкових продуктів порівняно з 2022 роком. Зростання вартості торкнулося практично всіх категорій, від м’яса до делікатесів.
За даними Телеграф, середнє підвищення цін на популярні страви коливається від 40% до 90%. Наприклад, кілограм салату “Олів’є” у 2022 році коштував 183 грн, а у 2025 році — 264 грн. Оселедець під шубою подорожчав з 96 до 122 грн за кілограм.
Святковий кошик 2025: українці витратять на стіл значно більше
Найбільш значне подорожчання зафіксоване на м’ясні продукти та святкові делікатеси:
- Буженина з ошийка зросла з 220 грн до 410 грн за кілограм.
- Святкові бутерброди з ікрою та шпротами подорожчали з 329 грн до 662 грн/
- Пляшка шампанського у 2025 році коштує 229 грн проти 140 грн три роки тому/
- Запечена курка вагою 1,5 кг — 193 грн проти 136 грн.

Серед продуктів святкового столу виділяється мандарин. У 2022 році його ціна за кілограм становила 62 грн, а у 2025 — 55 грн. Експерти пояснюють здешевлення активним імпортом та стабільним постачанням на внутрішній ринок, що дозволяє споживачам купувати цитрусові за нижчою ціною.
Енергетичні блекаути: вплив на ціну
Регулярні відключення електроенергії, що тривають у багатьох регіонах України по 16 годин на день, впливають на зберігання продуктів, особливо молочної продукції та м’яса. За словами Дениса Марчука, заступника голови Всеукраїнської аграрної ради, в умовах тривалих блекаутів ціни на такі товари можуть зрости до 30%.
Водночас експерт Світового банку розвитку плодоовочівництва Оксана Руженкова зазначає, що лише картопля залишається стійкою до впливу блекаутів завдяки можливості тривалого зберігання без електрики.

Вільний імпорт: не менший вплив на ціни
Відкриті кордони та активний імпорт допомагають українському ринку стабілізувати ціни на продукти. Навіть в умовах війни та обмеженого електропостачання імпортні постачання компенсують дефіцит деяких категорій і дозволяють стримувати значне подорожчання.
Споживачам радять планувати закупівлі завчасно, враховувати сезонність продуктів та орієнтуватися на акційні пропозиції супермаркетів, щоб мінімізувати витрати на святковий кошик.
Ціни на продукти в Україні максимально наблизилися до європейських: висновки Нацбанку
За останні роки український продовольчий ринок демонструє тенденцію до вирівнювання цін із країнами ЄС. Останній звіт Національного банку України свідчить, що вартість багатьох продуктів вже перевищила європейські показники.
Як зазначає НБУ, тимчасове сповільнення процесу конвергенції спостерігалося у 2023-2024 роках через ослаблення гривні. У 2025 році тенденція відновилася: українські ціни не лише вирівнялися з європейськими, а на деякі товари перевищили їх рівень.
Причини подорожчання
Нацбанк виділяє два основні блоки факторів, що впливають на ціни:
- Внутрішні: погода, наслідки війни, підвищення виробничих витрат та внутрішній попит.
- Зовнішні: коливання світових цін, міжнародний попит, торгівельні угоди.
З 2016 року ціни на харчі в Україні зросли у середньому на 79% у євроеквіваленті, тоді як у країнах ЄС — на 46%. Нацбанк підкреслює, що глобальні “шоки”, включно з пандемією COVID-19 та війною, порушили ланцюги постачання, підвищили собівартість енергоносіїв і сільгосппродукції, створивши потужний інфляційний ефект.
Дорожче чи дешевше за ЄС
Динаміка цін різниться залежно від категорії продуктів:
- Дешевше: хліб, крупи, овочі, фрукти, прісноводна риба.
- Дорожче: вершкове масло, свинина, молочні продуктиі.
Відчутну роль відіграє й податкова політика: ставка ПДВ на базові продукти в Україні становить 20%, тоді як у сусідній Польщі — 5%.
Зростання цін стимулювало імпорт продовольчих товарів. З одного боку це стримує ріст вартості продуктів, з іншого — створює відчутну конкуренцію для місцевих виробників.
Раніше стало відомо, що в Україні вершкове масло опинилося на межі дефіциту: заводи зупиняють виробництво через подорожчання молока та низькі ціни на готову продукцію. Це загрожує нестачею продукту взимку для споживачів.
