Плани уряду скасувати безмитний поріг для міжнародних посилок вартістю до 150 євро можуть стати одним із податкових криз на споживчому ринку за останні роки. Якщо уряд прийме позитивне рішення, “Нова пошта” буде змушена адаптувати операційні процеси та переглянути механізми обробки посилок.
Які саме зміни знадобляться, залежатиме від формату і моделі впровадження, яку затвердить Кабмін, повідомляє NV Бізнес.
“При впровадженні урядом рішення про зниження податкової пільги зі 150 євро до нуля наші процеси та механізми обробки доведеться значно змінювати, адже наразі митному оформленню підлягає не більше ніж 10% усіх міжнародних відправлень”, — заявили в компанії.
Нова пошта про скасування пільги на міжнародні посилки до 150 євро
Станом на зараз більшість міжнародних відправлень в Україну проходять за спрощеною процедурою. Митне оформлення застосовується лише до незначної частини посилок — приблизно кожної десятої. Скасування пільги означає різкий перехід до повного митного контролю всіх імпортних відправлень без винятку.
Для ринку це означає зміну базової логіки обробки посилок: від швидкої сортувальної моделі — до повноцінного митного процесу з перевіркою, декларуванням і оподаткуванням.
“Нам важливо, щоб фінальне рішення не піддало загрозі відправлення, які критично необхідні для нашого фронту, громад, волонтерів. Ключовим є не саме оподаткування, а модель його впровадження: вона має бути простою, прозорою для клієнта і не створювати затримок у доставці”, — заявила “Нова пошта”.
Навантаження, до якого не готувалися
Оператори доставки вже сигналізують — без модернізації митної інфраструктури система може не витримати такого обсягу. Ключовий ризик — затримки, що вдарять як по бізнесу, так і по кінцевих споживачах.
Окрема зона чутливості — гуманітарні та військові відправлення. Будь-яке ускладнення процедур у цьому сегменті матиме не економічні, а стратегічні, більше соціальні наслідки.
Бюджет проти раціональності
На перший погляд, логіка уряду зрозуміла. Міжнародні посилки давно стали каналом обходу оподаткування. За оцінками митних органів, десятки мільярдів гривень товарів щороку потрапляють в Україну без ПДВ та мита. При збереженні поточних обсягів втрати бюджету у 2025 році можуть сягнути майже 18 млрд грн.
Найбільший внесок у потоки забезпечують глобальні маркетплейси з Азії. Серед найбільших відправників посилок — китайські маркетплейси Temu (13.5 млрд грн) та AliExpress (4.4 млрд грн).
Формально — це “особисті покупки”, фактично — інструмент дрібнооптового імпорту.
Чого вчить європейський досвід
У країнах ЄС аналогічні зміни запроваджувалися поступово та супроводжувалися цифровізацією митних процедур. Без автоматизації, прозорих правил і єдиного інтерфейсу для клієнта нові податки швидко перетворюються на адміністративний бар’єр.
Саме модель впровадження, а не ставка податку, визначатиме результат — чи отримає держава додаткові надходження, не паралізувавши логістику.
Інша сторона питання — український бізнес проти китайського імпорту
На думку керівниці Державної податкової служби Лесі Карнаух, податкові пільги на невеликі посилки дозволяють частині компаній занижувати вартість імпорту, що створює нерівні умови для українських виробників.
“При вирішенні питання скасування пільг на оподаткування посилок треба дивитися на кожен конкретний кейс і для чого він використовується. Якщо це для оборони, то там повинні бути виключення, як в Defense City запустили, як є в “Дія.City”. Якщо ж люди використовують цю схему, щоб створювати неконкурентні умови або мінімізувати свої доходи, тоді однозначно це має бути врегульовано на рівні закону”, – сказала Карнаух.
За її словами, подібні схеми знижують конкурентоспроможність українського виробництва та сприяють “тіньовому” обігу товарів.
Деякі компанії вже реагують на виклики. Наприклад, мережа “Аврора” замінила частину імпортної продукції на українську та долучилася до програми “Зроблено в Україні”. Такий підхід дозволяє бізнесу залишатися конкурентоспроможним і водночас підтримувати локальних виробників.
Як працюватиме новий механізм
Карнаух підкреслила, що будь-які зміни повинні враховувати специфіку оборонної сфери та волонтерських проєктів. Якщо посилка використовується для потреб оборони або виробництва БПЛА, пільги мають залишатися, уточнила представниця уряду.
Обговорюється, що персональні посилки вартістю до 45 євро можуть залишитися без оподаткування. Водночас усі інші імпортні відправлення проходитимуть митний контроль через декларування. Метою є прозорість та облік товарів у фінансовій системі підприємств.
Зниження безмитного ліміту — це не лише податкове питання. Це тест для бізнесу та держави: чи може митниця впоратися з потоком посилок, а підприємства — адаптуватися до нових умов. Зокрема з орієнтацію на європейську економічну модель.
