Індійська національна валюта досягла рекордного мінімуму щодо долара США після того, як адміністрація Дональда Трампа оголосила про подвоєння мит на імпорт з Індії.
Про це повідомляє Arab news.
США підвищили митні ставки на імпорт з Індії до 50% — ринок реагує падінням рупії
З 25 до 50% зросли тарифи на широкий спектр індійського експорту, включно з одягом, ювелірними виробами, меблями, хімічною продукцією та спортивними товарами.
Такий крок, як стверджує Вашингтон, має покарати Нью-Делі за закупівлі російської нафти, яка сприяє фінансуванню війни в Україні. В Індії звинувачення відкидають і вважають їх подвійними стандартами, звертаючи увагу на активну торгівлю США і ЄС із Росією.
Наслідки для експортерів та ринку праці
Подвоєння мит загрожує майже половині індійського експорту до США, оцінюваному в 87 мільярдів доларів. Під удар потрапляють малі та середні підприємства, особливо у штаті Гуджарат — рідному регіоні прем’єр-міністра Нарендри Моді. Експерти попереджають, що до 2 млн робочих місць можуть опинитися під загрозою у короткостроковій перспективі.
Фінансові ринки Індії вже відреагували на новину падінням фондових індексів. Рупія досягла найнижчого рівня за останні 3 тижні. Водночас аналітики зазначають, що економіка країни має інструменти для стабілізації та продовження зростання попри зовнішній тиск.
Девальвація рупії
Одним із можливих механізмів пом’якшення удару є девальвація рупії, що підвищить конкурентоспроможність індійських товарів на світовому ринку. Крім того, високий внутрішній попит на товари та послуги може частково компенсувати втрати від зменшення обсягів експорту.
Торгівельні переговори та їх провал
Попередні раунди переговорів між США та Індією не дали результату. У результаті було введено додаткові штрафні мита. Торгівельний радник Білого дому Пітер Наварро зазначив, що Індія може отримати знижку на тарифи, якщо припинить закупівлі російської нафти. Нью-Делі, своєю чергою, планує заходи для пом’якшення впливу мит та збереження стабільності економіки.
Подвоєння мит поставило під сумнів стратегічне партнерство США та Індії, яке в останні десятиліття залишалося стабільним, зокрема у сфері безпеки та оборони. Нові тарифи створюють можливості для конкурентів Індії — В’єтнаму, Бангладешу та Китаю — захопити частку американського ринку.
Аналітики наголошують, що попри тиск, Індія має потенціал залишатися глобальним виробничим центром. Ключовим є продовження економічних реформ, стимулювання внутрішнього попиту, диверсифікація експортних ринків.
Хто втрачає найбільше від тарифів Трампа
Текстиль і одяг
Індія — другий постачальник текстилю у США після Китаю. Але з митами у 25–30% її компанії фактично позбавляються головної переваги — низької ціни. За прогнозами, щорічні втрати експортерів одягу можуть перевищити 10 млрд доларів, а сотні тисяч робочих місць у Гуджараті та Тамілнаду опиняються під загрозою.
Фармацевтика
Індійські виробники дженериків контролюють близько 40% американського ринку. Новий тариф підвищує ціни на ліки для американців, а водночас відкриває двері для локальних компаній США, які довго боролися за повернення цієї ніші. Для індійських фармгігантів це удар по мільярдних контрактах.
Автокомпоненти
Американський автопром — ще одна жертва нових тарифів. Індія щороку постачає мільярди доларів у вигляді деталей для Ford, GM та інших виробників. Збор збільшать собівартість виробництва автомобілів у США, що може призвести до зростання цін на машини.
Сталь та металургія
За останнє десятиліття Індія стала потужним гравцем на світовому ринку сталі. Проте тарифи роблять її продукцію менш конкурентною. Для Вашингтона це шанс захистити власних виробників, для Нью-Делі — ризик втратити частку ринку в одній із найбільш прибуткових галузей.
Попри масштабні обмеження, США залишили винятки:
- ІТ-послуги. Програмування та розробка софту для Google, Apple, Amazon залишаються поза митами. Американська економіка занадто залежить від індійських інженерів.
- Агропродукція. Чай, спеції та кава — сегмент, де індійські постачальники незамінні.
- Мінерали для зеленої енергетики. Літій, кобальт та інші рідкісні ресурси, критично необхідні для акумуляторів та сонячних батарей.
Нова тарифна війна б’є точково: текстиль, фармацевтика, автопром та сталь — у зоні ризику. Але водночас Вашингтон залишає стратегічні “коридори” — ІТ, агро та енергетичні мінерали.
