За даними Асоціації виробників молока, у квітні 2026 року Україна експортувала 10,75 тис. тонн молочних продуктів на $31,44 млн. Порівняно з березнем фізичні обсяги поставок скоротилися на 14%, а валютний виторг — на 11%.
Негативна динаміка простежується і в річному вимірі. Порівняно з квітнем 2025-го експорт знизився на 12% у тоннажі та на 17% у грошовому еквіваленті. За підсумками січня-квітня українські компанії експортували 41,31 тис. тонн молочної продукції на $112,91 млн — на 14% менше.
Українська молочна галузь змінює структуру експорту через падіння цін
Український молочний сектор роками залишався залежним від експорту біржових товарів — вершкового масла та сухого молока. Саме ці категорії формували значну частину валютного виторгу галузі. Однак у 2026 році робоча модель минулого почала втрачати ефективність.
Причина — глобальна корекція цін. На європейському ринку сформувався профіцит молока. Високі надої в країнах ЄС перевантажили переробні підприємства та спровокували надлишок продукції. Як наслідок, ціни на масло й окремі види сирів пішли вниз.
Для України це стало новим ударом. Адже, близько 40% вітчизняної молочної сировини використовується саме для виробництва вершкового масла.
Додатковий тиск створює й конкуренція на міжнародних ринках. Європейські виробники, які тривалий час утримували високі ціни, поступово поступаються позиціями США. У таких умовах українським компаніям дедалі складніше конкурувати у сегменті сировинної продукції.
Українське морозиво стало точкою росту
Єдиним позитивним результатом для України є експорт морозива. У квітні він зріс на 35% у місячному вимірі — до 1,85 тис. тонн. Валютний виторг від продажів сягнув $6,91 млн або на 41% більше, ніж у березні.
Морозиво стало другою за значенням експортною категорією української молочної галузі після згущеного молока та вершків. Частка у структурі експорту у квітні досягла 22%.
На відміну від біржових молочних товарів, морозиво належить до продуктів з високою доданою вартістю, де виробники можуть конкурувати за ціною, брендом, рецептурою та асортиментом.
Схожу динаміку продемонструвала й кисломолочна продукція. Її експорт у квітні зріс на 5% порівняно з березнем. У річному вимірі — одразу на 51%. Валютний виторг перевищив $976 тис.
Сир залишається під найбільшим тиском
Внутрішній ринок сирів стає дедалі складнішим для українських виробників. У квітні імпорт молочної продукції скоротився до 5,61 тис. тонн. Загальний обсяг імпорту за чотири місяці 2026 року зріс на 10%.
Основний тиск формують саме імпортні сири, частка яких у структурі ввезення сягає 63%. Європейські постачальники активно використовують промоакції та цінові знижки, змушуючи українських виробників входити у виснажливу цінову конкуренцію. Для локальних компаній це означає необхідність балансувати між збереженням частки ринку та рентабельністю бізнесу.
Попри складну ситуацію, зовнішньоторговельний показники молочної галузі у квітні залишилося позитивним — $3,35 млн.
10 найприбутковіших виробників молочки в Україні
Абсолютним лідером став “Вінницький молочний завод “Рошен” (група Roshen), який за підсумками 2025 року отримав 365,67 млн грн прибутку. Компанія зберігає позиції одного з найстабільніших активів у сегменті глибокого перероблення молока.
Друге місце посів “Кременчуцький міськмолокозавод” (структура Danone) з результатом 328,07 млн грн, а третє — “Яготинський маслозавод” із прибутком 245,10 млн грн.
Далі десятка лідерів виглядає наступним чином так:
- “Придніпровський” — 211,30 млн грн,
- “Молочна компанія “Галичина”” — 177,61 млн грн,
- “Білоцерківська агропромислова група” — 160,93 млн грн,
- “Терра Фуд” — 138,19 млн грн,
- “Люстдорф” — 127,22 млн грн,
- “Андрушівський маслосирзавод” — 109,44 млн грн,
- “Радивилівмолоко” — 76,80 млн грн.
Фінансові результати галузі у 2025 році демонструють, що близько 80% компаній із топ-10 показали покращення прибутковості.
Рекордні темпи зростання окремих компаній
Найпомітніший фінансовий ривок показав “Кременчуцький міськмолокозавод”, який збільшив прибуток із 4,8 млн грн у 2024 році до 328 млн грн у 2025-му. Суттєву трансформацію продемонструвала “Люстдорф”. Компанія перейшла зі збитку 13 млн грн у 2024 році до 127 млн грн прибутку у 2025-му. “Білоцерківська агропромислова група” також посилила позиції, наростивши прибуток майже у 4,6 раза — з 35 млн до 160,93 млн грн.
Попри позитивну прибуткову динаміку, молочна переробка залишається залежною від зовнішніх факторів, насамперед, вартості сировини та імпортного тиску.