Національний банк України посилив монетарну політику на тлі нової хвилі інфляційних ризиків. 17 вересня НБУ підвищив облікову ставку на 0,5 відсоткового пункта — до 16% річних.
Про це повідомили в НБУ.
Регулятор пояснює рішення погіршенням інфляційних очікувань. Серед головних факторів — масштабні російські атаки на українську інфраструктуру та різке подорожчання пального. За оцінкою НБУ, у найближчі місяці зростання цін може виявитися швидшим, ніж передбачав попередній прогноз.
Інфляція перевищила очікування НБУ
У серпні споживчі ціни зросли на 8,1% у річному вимірі. Для НБУ це стало сигналом про посилення цінового тиску. Окремою проблемою стало пальне. Його подорожчання відбивається не лише безпосередньо на вартості заправки, а й на собівартості перевезень та виробництва. У результаті додаткові витрати бізнесу можуть поступово перекладатися у ціни товарів і послуг.
Голова НБУ Андрій Пишний заявив, що траєкторія інфляції найближчими місяцями може бути вищою за попередній прогноз центробанку. Додатковий тиск створює війна. Удари по енергетичних, виробничих і логістичних об’єктах здатні одночасно скорочувати пропозицію товарів, ускладнювати їх транспортування та збільшувати витрати компаній.
Водночас НБУ очікує, що у 2027 році інфляція почне сповільнюватися.
Ставка має підтримати гривневі інструменти
Підвищення облікової ставки покликане зробити гривневі активи привабливішими для населення та бізнесу. Йдеться насамперед про банківські депозити та державні облігації.
Логіка НБУ полягає в тому, що вищі ставки за гривневими інструментами стимулюють заощадження у національній валюті. Це допомагає стримувати попит на іноземну валюту та, відповідно, зменшувати один із каналів інфляційного тиску.
За словами Пишного, після попереднього посилення процентної політики деякі банки вже почали підвищувати ставки. Попит на гривневі депозити та ОВДП при цьому залишався достатнім.
Війна залишається головним джерелом ризиків
НБУ виділяє кілька факторів, які можуть визначати інфляційну динаміку найближчим часом.
Перший — продовження атак Росії на інфраструктуру та підприємства. Масштабні пошкодження можуть впливати на виробництво, логістику та енергопостачання.
Другий — збільшення бюджетних потреб. Додаткові видатки на оборону та відновлення можуть підтримувати внутрішній попит. Частина цього попиту може спрямовуватися на імпорт, що також створює додаткове навантаження на валютний ринок.
Третій фактор — ринок праці. Дефіцит працівників і міграція створюють передумови для подальшого зростання зарплат. Для компаній це означає вищі витрати, які за певних умов можуть позначатися на кінцевих цінах.
Як НБУ дійшов до ставки 16%
На початку 2026 року регулятор намагався перейти до м’якшої монетарної політики. У січні НБУ знизив облікову ставку з 15,5% до 15% і розглядав можливість подальшого зменшення.
Однак реалізувати сценарій не вдалося. Нові інфляційні ризики, зокрема пов’язані зі зростанням світових цін на енергоносії після загострення на Близькому Сході, змусили НБУ зберігати ставку на незмінному рівні. У липні регулятор повернувся до підвищення ставки. У вересні НБУ довів її до 16%.
Таким чином, траєкторія монетарної політики у 2026 році змінилася — замість очікуваного поступового пом’якшення НБУ змушений реагувати на нове посилення інфляційного тиску. Подальші рішення залежатимуть від динаміки цін, ситуації на валютному та енергетичному ринках, а також розвитку безпекової ситуації.
Нагадаємо, у січні 2026 року Національний банк України вперше за півтора року знизив облікову ставку — з 15,5% до 15% річних. Рішення стало початком пом’якшення монетарної політики на тлі зниження інфляційного тиску та стабілізації зовнішнього фінансування.