За результатами перших п’яти місяців 2026 року зовнішня торгівля України демонструє суттєвий перекіс між імпортом та експортом. Країна ввезла товарів на приблизно $40,5 млрд, тоді як обсяг постачання за кордон склав лише $17,5 млрд.
Про це повідомляє Державна митна служба України.
Із загального обсягу ввезених товарів оподаткований імпорт становив $27,8 млрд, що дорівнює близько 69% усіх постачання. Середній рівень податкового навантаження на один кілограм оподаткованої продукції за січень-травень 2026 року склав $0,56.
Технології, енергія та хімія — основа залежності від імпорту
Структура імпорту в Україні залишається концентрованою навколо трьох ключових сегментів, які разом формують понад 70% усіх закупівель:
- Машини, обладнання та транспорт — $17 млрд. Під час митного оформлення державна казна отримала 95,9 млрд грн або 27% від усіх митних платежів,
- Паливно-енергетичні ресурси — $6,4 млрд. Забезпечила найбільші надходження до бюджету — 126,2 млрд грн, або 35% усіх митних зборів,
- Продукція хімічної промисловості — $5,7 млрд. Принесло бюджету 47,2 млрд грн або 13% митних надходжень.
Найбільші надходження до бюджету формують саме енергоносії.
Ключові країни для імпорту: Азія та Східна Європа
Абсолютним лідером рокам поспіль залишається Китай з обсягом імпорту $11,1 млрд — це фактично кожен четвертий долар від загальних закупівель.
Далі йдуть регіональні партнери:
- Польща — $3,9 млрд,
- Туреччина — $2,7 млрд.
Китай забезпечує масовий промисловий імпорт, тоді як сусідні країни ЄС і Туреччина — логістику, перероблювання та суміжні товари.
Експорт: аграрна стійкість та обмежена диверсифікація
Майже 60% валютних надходжень від експорту України формує продовольчий сектор, метали та машинобудування. Фінансові результати виглядають наступним чином:
- продукція агропромислового комплексу — $10,6 млрд;
- метали та вироби металургійної промисловості — $1,7 млрд;
- машини, обладнання та транспортні засоби — $1,5 млрд.
Обидві категорії залишаються значно менш масштабними та вразливими до коливань зовнішнього попиту в порівнянні з агронапрямком.
Основним торговим партнером України на боці експорту залишається Польща, яка закупила продукції на $2 млрд. Далі йдуть Туреччина ($1,5 млрд) та Італія ($1,1 млрд).
Окремо експортні мита залишаються незначним джерелом доходу — близько 744 млн гривень за звітний період, що лише підкреслює асиметрію торговельної моделі.
Український агроекспорт — хто купує найбільше
За аналізом 2025 року аграрний експорт України залишився фундаментом зовнішньої торгівлі, однак його географія змінилася. Ринок уже не зводиться лише до Європейського Союзу — попит розширюється в бік Близького Сходу, Північної Африки та частини Азії. Водночас ЄС починає втрачати частку через повернення торгівельних квот і тарифних обмежень.
Проте, Європейський Союз зберігає статус головного напрямку для аграрного експорту. У 2025 році на країни ЄС припадає близько 47% усіх агропостачань або $12,1 млрд.
Хто формує глобальний попит на українську агропродукцію
Серед головних покупців одночасно присутні як країни ЄС, так і великі імпортери:
- Туреччина,
- Нідерланди,
- Італія,
- Іспанія,
- Польща,
- Єгипет,
- Німеччина,
- Бельгія,
- Саудівська Аравія.
Що обирають або головний напрям агросектору
Найбільшу частку аграрного експорту традиційно формують зернові культури — близько 57% валютного виторгу. Ключовими покупцями зерна залишаються Туреччина, Єгипет, Італія, Іспанія та Алжир.
Сегмент олійних культур має більш інтегрований у переробні ланцюги ЄС. Основні напрямки постачання — Німеччина, Туреччина, Нідерланди, Бельгія та Єгипет.
Експорт продукції тваринництва залишається меншою частиною аграрного кошика. Основними імпортерами виступають Нідерланди, Велика Британія, Молдова, Словаччина та Саудівська Аравія.
Нагадаємо, за січень-квітень 2026 року імпорт до України досяг $32,2 млрд. Найбільшу частку формують машини, обладнання та транспорт — $13,3 млрд. Також енергоносії — $5,3 млрд, що відображає критичні потреби промисловості країни.
