Президент України Володимир Зеленський підписав закон №13157, відомий завдяки так званим “соєвим правкам”. Документ передбачає запровадження експортного мита на насіння сої та ріпаку у розмірі 10% від вартості для трейдерів.
Про це повідомив депутат Олексій Гончаренко.
Згідно з нормами, з 2030 року ставка поступово зменшуватиметься і досягне рівня 5%. Виробники та аграрні кооперативи, які здійснюють експорт напряму, від сплати мита звільняються.
Аграрії проти трейдерів: як соєві правки змінять український ринок
Закон передбачає створення спеціального Державного фонду підтримки агровиробників. Кошти від експортного мита на сою та ріпак наповнюватимуть його бюджет. Передбачається, що інструмент стане додатковим джерелом фінансування для аграріїв у складних економічних умовах.
Влада підкреслює: фонд допоможе зменшити залежність від експорту сировини та стимулювати виробництво продуктів з більшою доданою вартістю.
Навіщо запровадили мито
Уряд називає кілька головних причин:
- Розвиток внутрішнього перероблення. Україна хоче перейти від експорту сировини до продукції з вищою доданою вартістю.
- Боротьба з “сірими” схемами. Мито має зменшити виведення валютного виторгу через тіньові механізми експорту.
- Баланс інтересів. Нова система повинна вирівняти відносини між трейдерами та виробниками.
Проте частина ринку вже висловила побоювання: експортери попереджають, що нові правила можуть зробити українську продукцію менш конкурентною за кордоном.
Мито на сою та ріпак: виграють переробники, втрачають фермери
Запровадження експортного збору на сою та ріпак різко змінює розставлення сил в українському агросекторі. Найбільші втрати несуть малі й середні господарства, які змушені працювати через трейдерів та не мають власних каналів збуту за кордон. Для них мито означає пряме зменшення прибутку і залежність від внутрішніх переробників, котрі отримують додатковий ресурс у вигляді дешевшої сировини.
Ціни на внутрішньому ринку відразу просіли на 5–10%. Для багатьох фермерів, які розраховували на дохід від реалізації ріпаку одразу після жнив, це серйозний удар по фінансовій стабільності. Адже саме цей врожай традиційно покриває витрати на наступну посівну.
Підйом переробної галузі
Для виробників олійних продуктів ситуація виглядає сприятливішою. Заводи з перероблення сої завантажені лише наполовину, а ріпакові – менш ніж на чверть. Нові умови стимулюватимуть аграріїв віддавати врожай на внутрішні підприємства, що дає шанс посилити позиції на експортних ринках.
За оцінками експертів, вигоди переробників можуть перевищити 5 млрд грн. Фактично йдеться про перерозподіл частини доходів фермерів на користь великих корпорацій.
Влада виправдовує нове мито успішним досвідом кінця 90-х, коли держава запровадила бар’єр на експорт насіння соняшнику. Це стимулювало перероблення та зробило Україну світовим лідером із продажу соняшникової олії. Однак для сої та ріпаку ситуація складніша: вони є частиною глобального ланцюга постачання і конкурують із великими гравцями.
Стан аграрного сектору України в 2025 році
Українське сільське господарство нині працює в умовах падіння виробництва. За даними Мінекономіки та профільних відомств, станом на кінець серпня 2025 року вже намолочено понад 28,3 млн тонн зернових і зернобобових — близько 61% від усіх засіяних площ.
Попри це, у січні-липні 2025 року обсяг виробництва агропродукції скоротився на 18,5% у порівнянні з минулим роком. Експорт агропродовольчих товарів за перше півріччя склав $11,3 млрд, що на 9% менше, ніж у 2024-му.
Міжнародний вимір: Україна важлива
Україна є важливим постачальником сої та ріпаку на ринки ЄС, Близького Сходу та Африки. Зміни в митній політиці потенційно впливатимуть на ціни й постачання у глобальному масштабі.
Зокрема, Єгипет відновив імпорт українського соєвого шроту у серпні 2025 року після кількамісячної паузи. Одноразове відвантаження склало 18,5 тис. тонн — найбільший показник із січня 2024-го.
Закон уже набрав чинності, і тепер головне завдання уряду — ефективно запустити роботу новоствореного фонду. Від того, наскільки швидко і прозоро він почне підтримувати фермерів, залежить результативність реформи.
