Загальна система оподаткування для ФОП

Загальна система оподаткування для фізичних осіб-підприємців (ФОП), які не можуть або не бажають застосовувати спрощену систему оподаткування.

Такий режим не передбачає обмежень щодо видів діяльності, кількості працівників або розміру доходу, що робить його універсальним для широкого кола підприємців. На відміну від спрощеної системи, де сплачується єдиний податок від сукупного доходу, на загальній системі податки сплачуються з чистого прибутку — різниці між доходами та витратами.

Переваги загальної системи оподаткування

• Оподатковується тільки прибуток, а не дохід. На загальній системі оподаткування ФОП сплачує податки не з усього доходу, а з чистого прибутку, що дозволяє зменшити податкове навантаження шляхом вирахування дозволених витрат.
• Можливість зменшення оподатковуваної бази. Підприємці можуть враховувати різноманітні витрати, пов’язані з господарською діяльністю: закупівлю матеріалів, оренду приміщення, комунальні платежі, транспортні витрати тощо. Це вигідно для тих, у кого значна частина витрат підтверджена документально.
• Відсутність обмежень за видами діяльності. ФОП на загальній системі може займатися будь-якою діяльністю, навіть тією, що заборонена на спрощеній системі, наприклад, наданням послуг аудиту або брокерською діяльністю.
• Гнучкість у плануванні фінансової діяльності. Завдяки можливості врахування витрат, підприємець може оптимізувати свої податки, що важливо для бізнесів із високою витратною частиною.

Що таке чистий прибуток

Чистий прибуток — це різниця між доходами, отриманими від підприємницької діяльності, та витратами, які дозволені до врахування Податковим кодексом України. Витрати повинні бути підтверджені офіційними документами, такими як акти виконаних робіт, чеки, платіжні доручення тощо.

До витрат, які можуть бути враховані, належать:

• Собівартість проданих товарів та наданих послуг. Це витрати на закупівлю товарів, матеріалів, сировини та інші витрати, пов’язані з наданням послуг або виробництвом продукції.
• Оренда та утримання приміщень. Сюди включаються витрати на оренду офісу чи виробничого приміщення, комунальні платежі, витрати на охорону та прибирання.
• Транспортні витрати. Підтверджені витрати на транспортні послуги, пальне, технічне обслуговування службових автомобілів.
• Витрати на відрядження. Це витрати на проїзд, проживання та добові під час відряджень, якщо вони підтверджені документально.
• Витрати на оплату праці та податки. Зарплата працівників, ЄСВ, ПДФО та військовий збір, які підприємець сплачує за своїх працівників.
• Інші витрати, передбачені ст. 177.4 Податкового кодексу України. Це можуть бути витрати на консультаційні, юридичні та інші послуги, які пов’язані з підприємницькою діяльністю.

Витрати, які не враховуються при розрахунку чистого прибутку

Не всі витрати можуть бути враховані при визначенні чистого прибутку ФОП на загальній системі.

До таких витрат належать:

1. Придбання основних засобів. Витрати на купівлю нерухомості, транспортних засобів, обладнання, які використовуються більше одного року, не можуть бути включені у витрати.
2. Поліпшення основних засобів. Витрати на модернізацію або капітальний ремонт основних засобів не враховуються при визначенні чистого прибутку.
3. Витрати на власні потреби. Витрати на особисті потреби підприємця не можуть бути віднесені до витрат підприємницької діяльності.
4. Витрати на утримання житлової нерухомості. Податок на житлову нерухомість та витрати на утримання особистої нерухомості не враховуються у витратах.
5. Акцизний податок та ПДВ. Витрати на сплату акцизного податку та ПДВ не враховуються у витратах.

Оподаткування на загальній системі

ФОП на загальній системі оподаткування сплачує наступні податки:

Податок на доходи фізичних осіб (ПДФО).

• Ставка: 18% від чистого прибутку.
• Сплата: щоквартально авансовими платежами до 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

Військовий збір.

• Ставка: 1,5% від чистого прибутку.
• Сплата: разом із ПДФО за аналогічним графіком.

Єдиний соціальний внесок (ЄСВ).

• Ставка: 22% від чистого прибутку або від мінімальної заробітної плати, якщо прибутку немає. У 2024 році мінімальна сума внеску становить 1562 грн на місяць (з квітня 1760 грн).
• Сплата: щоквартально або раз на рік за підсумками звітного року.

Податок на додану вартість (ПДВ).

• Якщо річний дохід перевищує 1 млн гривень, ФОП зобов’язаний зареєструватися платником ПДВ та сплачувати 20% від оподатковуваних операцій.

Звітність на загальній системі оподаткування

ФОП на загальній системі зобов’язаний вести Книгу обліку доходів і витрат, яка затверджена наказом Міндоходів No481 від 2013 року. Підприємець може обирати між паперовою та електронною формою ведення книги. Записи в книзі є підставою для заповнення та подання річної декларації про доходи в податкову службу.

Податкові зобов’язання за працівників

Якщо ФОП на загальній системі оподаткування має найманих працівників, він зобов’язаний сплачувати податки з їхньої зарплати:

• ЄСВ: 22% від нарахованої заробітної плати.
• ПДФО: 18% від суми зарплати.
• Військовий збір: 1,5% від суми зарплати.

Переваги та недоліки загальної системи оподаткування

Не для всіх підійде така система оподаткування, тому важливо знати мінуси та плюси сплати податків таким методом.

Переваги:

1. Відсутність обмежень щодо діяльності та доходів.
2. Оподаткування чистого прибутку, а не сукупного доходу.
3. Можливість врахування широкого переліку витрат.

Недоліки:

1. Ведення складного бухгалтерського обліку.
2. Обов’язкова реєстрація платником ПДВ при доході понад 1 млн гривень.
3. Високе податкове навантаження у разі низької прибутковості.

Загальна система оподаткування є оптимальним вибором для підприємців з великими витратами або тих, хто займається видами діяльності, забороненими для спрощеної системи. Вона надає більше можливостей для оптимізації податкового навантаження.