Попри війну, український аграрний сектор не лише зберігає стійкість, а й відкриває нові горизонти для економіки. Сюзана Григоренко розповідає, чому насінництво перетворюється на стратегічний актив, в який вже інвестують глобальні гравці — Bayer, Syngenta, KWS, Corteva. Які переваги бачать вони в Україні? Від ґрунтів до наукових традицій, від законодавчих змін до експортної динаміки — все свідчить про те, що саме зараз найкращий час вкладати в українське насіння.
Сайт Business публікує авторську колонку Сюзани Григоренко, вперше оприлюдненої на порталі NV.
В останні роки експорт українського насіння демонструє стабільне зростання. Такі компанії, як Bayer, KWS, Corteva та Syngenta, активно інвестують у розширення своїх українських потужностей. Що знають ці гіганти, чого не бачать інші?
Насінництво України: Чому варто інвестувати
Україна зарекомендувала себе як один із найбільших експортерів зерна і зараз заявляє про себе як про глобального гравця на ринку насінництва. Ця сфера — окремий бізнес-актив з високою маржинальністю, меншими ціновими коливаннями та готовою базою для масштабування. Тут уже працюють сучасні виробничі потужності та міжнародні компанії. І головне — попит на якісне насіння йде вгору.
Чому ж інтерес до українського насінництва зростає?
Беззаперечний аргумент для бізнесу — стабільне зростання сегмента. У 2023 році експорт насіння, виробленого в Україні, зріс у 1,5 раза, досягнувши $119,5 млн порівняно з $77,2 млн у 2022 році.
У 2024 році в Україні було зареєстровано 418 виробників насіння та садивного матеріалу, які задекларували виробництво 500 тис. тонн насіння. Загальне виробництво насіння в Україні оцінюється в $2,7 млрд, з яких близько $1 млрд припадає на кондиційне насіння. Згідно зі «Стратегією розвитку агропромислового комплексу України», експортний потенціал насіннєвого ринку може зрости до $600 млн у 2030 році.
Вкладати в українське насінництво вигідно не лише через ринок, що зростає. Тут уже є те, що коштує мільйони й потребує десятиліть для створення — наукова школа та професійні кадри. Ще сто років тому в Україні почали розробляти високопродуктивні сорти й створювати дослідницькі центри. Тому сьогодні інвестору не потрібно будувати все з нуля — вже є лабораторії, експерти, напрацювання.
Ще одна перевага — це природні умови. Україна має унікальне поєднання кліматичних зон і ґрунтів. Тут можна вирощувати насіння для різних типів європейських ринків: від посухостійких культур для Південної Європи до сортів, адаптованих до більш вологого клімату північних країн. Це дозволяє не просто виробляти насіння, а й тестувати його в умовах, наближених до тих, у яких воно буде використовуватися.Географічна близькість до ЄС відкриває додаткові можливості для вигідної співпраці. Відстань до ключових ринків мінімальна, що спрощує логістику, знижує витрати на транспортування та дозволяє швидко реагувати на попит.
Собівартість виробництва в Україні значно нижча, ніж у більшості європейських країн. Вже існує готова аграрна інфраструктура — лабораторії, виробничі потужності, техніка. Це дозволяє швидко запустити виробництво без значних стартових витрат. Держава ж, зацікавлена у розвитку галузі, пропонує гнучке регулювання, податкові стимули та підтримку інвесторам. А найголовніше — ринок росте, і попит на якісне насіння стабільно збільшується.
Без якісного насіння сьогодні ніяк
Україна та ЄС є ключовими торговельними партнерами, особливо в питаннях сільськогосподарської продукції. Точок дотику багато, однак варто зупинитися на цифрах по ключових агротоварах — це зернові та олійні культури. У 2024 році у торгівлі зерновими Україна має позитивний торговельний баланс з ЄС із профіцитом у $3 866,9 млн. Сума експорту зернових склала $3 917,9 млн, в той час імпорт становив $51,0 млн.
Отже:
- 41,6% експорту зернових України припадає на країни ЄС
- Кукурудза є основним експортом зернових України до ЄС ($2497,7 млн)
- Експорт пшениці — $1284,4 млн
- Базовий зерновий імпорт України з ЄС — кукурудза та рис
- Експорт олійних культур з України до ЄС досяг $2375,0 млн. Якщо говорити про імпорт, то він склав 95,8 млн дол. США.
Актуальні показники:
- 70,8% — така частка експорту олійних культур України припадає на країни ЄС
- Насіння ріпаку є основним експортом олійних культур України до ЄС
- Експорт насіння льону збільшився втричі порівняно з 2023 роком
- Україна в основному імпортує з ЄС насіння ріпаку та насіння соняшнику.Тому розширення потужностей і партнерство в насінництві забезпечить ще більші обсяги торгівлі та обмін сільськогосподарськими інноваціями між Україною та ЄС.
Українське насінництво еволюціонує
Насіннєвий сектор України зараз нагадує стартап, який вже пройшов перевірку прототипом і готовий до масштабування. Приватні інвестори знаходять тут можливості для стабільного прибутку. В уряді розглядають насінництво як стратегічну галузь. Наукова спільнота отримує платформу для практичного застосування власних розробок. Аграрні господарства прагнуть мати якісне насіння вітчизняного виробництва. Про це говорять конкретні факти та процеси.
Міжнародні компанії. Сьогодні на українському ринку насіння активно працюють такі міжнародні гіганти, як Bayer, KWS, Syngenta, Corteva, Maisadour, Remington Seeds. Зокрема, компанії Corteva (США), Maisadour (Франція) та Syngenta (Швейцарія) мають мережі ферм та насіннєві переробні потужності в Україні.
Читайте також: Підсолодили пігулку. У Європі є країни, зацікавлені в зерні з України — польський міністр
У 2019 році американська компанія Remington Seeds увійшла на український ринок, уклавши стратегічну угоду з компанією MAIS щодо придбання насіннєвого заводу та сільськогосподарських операцій в Україні. У березні 2023 року німецька компанія KWS отримала дозвіл на введення в експлуатацію другої лінії свого насіннєвого заводу в Кам’янець-Подільському. Німецький концерн Bayer оголосив про інвестування у завод, сконцентрований на виробництві насіння кукурудзи, на Житомирщині. Сума інвестицій — 60 млн євро.
Законодавчі зміни. Український уряд та профільні інституції активно працюють над удосконаленням законодавства у сфері насінництва та гармонізують нормативну базу з європейськими стандартами.
Зокрема, Закон «Про державне регулювання сфери захисту рослин» оновлює систему карантину рослин та вводить «паспорт рослин» для кращої простежуваності продукції. Зміни до Закону «Про насіння і садивний матеріал» спростили процедури обліку етикеток і запровадили новий порядок маркування та пакування насіння. Постанова щодо реєстрів у сфері рослинництва передбачає створення електронної системи «Є-рослинництво» для автоматизації реєстрації сортів — з метою посилення захисту інтелектуальної власності в насінництві та адаптації відповідного законодавства до європейських стандартів.Визнання еквівалентності українського насіння. У квітні цього року відбулась дуже важлива подія для українського насіннєвого сектору — Європарламент схвалив надання в ЄС еквівалентності системи сертифікації насіння соняшнику, ріпаку, буряку та сої, що виробляється в Україні.
Ще раніше — у 2020 році — Європарламент ухвалив резолюцію, яка відкрила країні доступ до експорту українського насіння зернових культур у європейські країни. Це говорить про те, що Україна виконує високі вимоги до виробництва і якості насіння — такі ж, як і в ЄС. Українські компанії відтепер можуть реалізовувати продукт з додатковою вартістю та отримають помітне місце в ланцюгу виробництва ЄС.
Професійна спільнота. Великі галузеві об’єднання, такі як Насіннєва асоціація України (НАУ), яка працює в Україні вже 15 років, є важливою ознакою розвитку сучасного насіннєвого ринку в Україні. Членство в таких організаціях потужних гравців, їх спільна робота та впровадження інновацій — сигнал про те, що ринок розвивається. Україна має величезний потенціал у насінництві і може запропонувати Європі високоякісне насіння, яке відповідає сучасним вимогам ринку, зокрема в таких важливих культурах, як зернові та олійні культури.
І наостанок. Насіння — початок усього в аграрному світі. Це майбутній урожай, прибуток і продовольча безпека. Своєю чергою, Україна пропонує не лише майданчик для інвестицій, а й створює унікальну екосистему партнерства, де європейські можливості помножуються на український потенціал. Можливо, саме час сіяти сьогодні, щоб зібрати врожай завтра?