1 травня 2026 року президент України Володимир Зеленський оголосив про старт нового етапу реформування системи військової служби. Серед ключових ініціатив — перегляд рівня грошового забезпечення для всіх категорій військових, запуск оновленої моделі контрактів та запровадження чітких строків служби. Втім, ця заява сприймається неоднозначно, викликаючи відчуття повторення знайомого сценарію.
Наприкінці 2023 року глава держави публічно порушував тему можливого запровадження демобілізації. Тоді у відповідному законопроєкті, що стосувався оновлення правил мобілізації, передбачалися фіксовані терміни служби. Мова йшла про 36 місяців. Проте перед фінальним розглядом у парламенті з документа прибрали положення про звільнення зі служби за строком.
У результаті протягом наступних років питання строків служби залишалося поза пріоритетом державної політики, попри стійкий суспільний запит та регулярні мітинги.
Лише у 2026 році тема повернулася. За новими підходами, які озвучуються в рамках реформи, президент доручив урядовим структурам та військовому командуванню опрацювати механізми передбачуваної системи завершення служби та часткової демобілізації військовослужбовців.
“Консенсусу по термінах служби немає. Генштаб проти. Позиція військового керівництва зводиться до того, що в разі масштабної демобілізації значно зменшиться комплектація війська”, — повідомили в Офісі президента.
Знову ставка на контракт
Уряд намагається сформувати контрактну армію. Мобілізованим планують надати можливість укладати контракт, який передбачатиме гарантії подальшого звільнення зі служби та право на відстрочку до наступного етапу призову. Водночас чинні контрактники зможуть продовжувати службу через переукладання угод із державою.
Важливо: період, відслужений раніше, не враховуватиметься як частина нового контрактного терміну. Натомість він може впливати на розрахунок тривалості відстрочки, яку пропонується визначати в індивідуальному порядку.
За попередніми напрацюваннями, можливість відмови від підписання контракту залишатиметься. Водночас у новій моделі передбачаються чітко визначені строки служби:
- 10 місяців — для військових на бойових посадах,
- 14 місяців — для новобранців, які претендують на такі позиції,
- до 2 років — для інших категорій, зокрема операторів БПЛА, фахівців забезпечення та медійних підрозділів.
Окремо обговорюється можливість вибору посади самими військовослужбовцями — як у бойових підрозділах, так і в тилових структурах.
Фінансова модель: перехід до ринку ризику
Базовий рівень виплат для рядового складу у тилових підрозділах може бути підвищений до орієнтовно 30 000 грн. Паралельно передбачаються надбавки:
- щорічну винагороду за укладання контракту у розмірі 27 000 грн,
- щомісячну додаткову виплату за підписання контракту – 10 000 грн на місяць,
- виплату за взяття в полон противника – 250 000 грн,
- виплату за знищення противника – 25 000 грн,
- виплату за захоплення позицій — 40 000 грн в день,
- виплату за відновлення позицій — 20 000 грн в день,
- виплату за виконання завдань на лінії бойового зіткнення — 8 700 грн в день.
За попередніми оцінками, сукупний дохід військовослужбовців у зоні активних бойових має зрости до 400 000 гривень.
Реформа ТЦК — що зміниться
Паралельно розглядається трансформація територіальних центрів комплектування. Їх функція має бути розділена між кількома структурами з різною спеціалізацією.
У новій моделі передбачаються:
- центри обліку та рекрутингу,
- окремі хаби для проходження процедур відбору,
- підрозділи соціального супроводу військових і їх родин.
Відповідно до напрацювань Міністерства оборони, персонал таких хабів буде відповідати за повний цикл первинного відбору військовозобов’язаних. Йдеться про перевірку документів, організацію проходження військово-лікарської комісії, а також оцінювання психологічної стійкості та рівня професійної придатності кандидатів до служби.
Мобілізовані навічно: скільки добровольців служить в ЗСУ з 2022 року
У період з кінця лютого до середини 2022 року до лав Сил оборони було залучено до 950 000 осіб. До кінця жовтня 2024 року сукупна чисельність мобілізованих у складі українських сил безпеки та оборони сягнула 1,05 млн осіб.
Наприкінці 2024 року військове керівництво озвучувало потребу в додатковому залученні 160 000 військовослужбовців у короткостроковій перспективі. У перерахунку це означало вихід на рівень приблизно 50 000 новобранців щомісяця.
Упродовж 2025 року середній показник поповнення армії становив 30 000 осіб щомісяця. За річними оцінками, загальне поповнення особового складу у 2025 році могло становити близько 300 000 осіб.
На початку 2026 року заявлені темпи мобілізації залишилися на рівні понад 30 000 осіб щомісяця.
Раніше стало відомо, що Міністерство оборони України готує реформу мобілізації та ВЛК. Мова про цифровізацію медичних даних, інтеграція державних реєстрів і автоматизація процедур через систему “Резерв+”. Зміни мають зменшити корупційні ризики, скоротити візити до ТЦК та підвищити об’єктивність рішень військово-лікарських комісій.
