Міністерство оборони України готує комплексне оновлення підходів до мобілізаційних процедур, центральним елементом якого має стати модернізація системи військово-лікарської експертизи.
Про це повідомляє “Громадське”.
Що планують змінити в роботі ВЛК та системі мобілізації
Одним із головних напрямів змін є переведення військово-лікарських комісій у цифровий формат. Дані про стан здоров’я поступово інтегруються в електронні системи, щоб лікарі мали доступ до медичної історії людини без довідок.
У Міноборони пояснюють, що нововведення має зменшити кількість ризикових моментів щодо корупції та зробити висновки комісій більш об’єктивними. Частина процедур уже автоматизується через систему “Резерв+”, де формуються направлення та фіксуються результати оглядів.
Держава посилює контроль за роботою комісій. Регулярні перевірки вже призвели до деякої кадрових змін у системі. За офіційними даними, у 2025 році після сотень перевірок було замінено понад сотню керівників ВЛК.
Ще один ключовий напрям — інтеграція державних баз даних. Йдеться про об’єднання медичних, військових і реєстраційних систем в єдину цифрову інфраструктуру. Мета — скоротити кількість візитів до ТЦК і перевести більшість процедур в онлайн-формат.
Нова логіка мобілізації: ставка на відповідальність без примусу
Окремий блок реформи стосується підходів до мобілізації. У Міноборони розглядають перехід від масових викликів до принципу професійної відповідності.
Тобто під час формування мобілізаційного ресурсу планують враховувати:
- освіту та спеціальність;
- цивільний досвід;
- стан здоров’я;
- військовий вишкіл.
Одночасно посилюється взаємодія між ТЦК, поліцією та іншими структурами для більш точного обліку військовозобов’язаних.
Чи скасують бронювання для більшості громадян
У владних колах обговорюють сценарії, які можуть змінити баланс між потребами економіки та армії. І хоча остаточного рішення немає, сам факт дискусії сигналізує: статус “заброньований” більше не влаштовує ані військових, ані уряд.
Один із вірогідних сценаріїв — різке звуження кола тих, хто має право на відстрочку. Бронювання мають залишатися лише там, де воно безпосередньо впливає на обороноздатність.
Йдеться передусім наступне:
- виробників озброєння;
- підприємства, що забезпечують військову інфраструктуру;
- вузькоспеціалізовані технологічні напрями.
Другий рівень змін — перегляд статусу підприємств. За останні роки список компаній, які отримали право бронювати працівників, суттєво розширився. Тому необхідним є:
- скорочення переліку критично важливих компаній;
- підвищення вимог до отримання статусу;
- регулярний аудит рішень.
Паралельно розглядається більш радикальний підхід — повний перезапуск моделі призову. Сценарій передбачає:
- фактичне “обнулення” чинних статусів;
- перехід до набору за конкретними запитами армії;
- відмову від масових розсилок.
Станом на початок 2026 року кількість заброньованих працівників сягнула приблизно 1,3 мільйона — близько десятої частини всього зайнятого населення.
Для військового командування це мобілізаційний резерв. Для економіки — критичний інструмент стабільності. Для військових — можливість поступитися місцем та демобілізуватися.
Піхотинцям платитимуть по 250-400 000 та почнуть демобілізацію — Зеленський
Президент Володимир Зеленський анонсував старт реформи вже в червні 2026 року, окресливши три ключові напрями:
- підвищення грошового забезпечення,
- нові умови для піхоти,
- поступовий перехід до контрактної моделі.
“Розпочинаємо реформу армії. Протягом квітня були погоджені ключові напрямки реформи: військове командування та уряд визначили формулу змін. Зараз, у травні, відбудеться погодження всіх ключових деталей. У червні реформа стартує, і вже в червні повинні бути перші результати, зокрема у сфері фінансового забезпечення солдатів, сержантів та командирів Сил оборони України”, — повідомив Зеленський.
Так, за словами президента, мінімальний рівень оплат для тилових позицій підніметься до 30 000 гривень. Проте, найбільш помітна зміна — виділення піхоти в окрему категорію з власними умовами служби. Для групи передбачено спеціальні контракти з оплатою у діапазоні 250-400 000 гривень. Рівень винагороди напряму залежатиме від участі в бойових діях.
Контракт проти мобілізації
Реформа також передбачає посилення контрактної складової. Ідея полягає в тому, щоб поступово змістити центр ваги з примусової мобілізації до добровільного залучення через фінансові та соціальні стимули.
У цьому контексті вперше чітко окреслюється перспектива демобілізації. Президент заявив, що планується поетапне звільнення військових, які були призвані раніше, — за умови визначення прозорих строків служби.
Раніше уряд у 2026 році не планував підвищуватиме виплати військовим через бюджетні обмеження. Натомість пропонувалася нова контрактна модель із вищими фінансовими умовами, бонусами та можливістю переходу для чинних військовослужбовців.
