Верховна Рада України у першому читанні підтримала законопроєкт №10225-д, який легалізує обіг віртуальних активів на території країни. За документ проголосували 246 народних обранців.
Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк.
Законопроєкт закладає фундамент для формалізації крипторинку, визначає податкові правила для фізичних і юридичних осіб та розмежовує категорії цифрових активів. Водночас залишаються відкритими ключові питання щодо регулятора ринку та механізмів контролю.
Легалізація криптовалют в Україні: податки, біржі та нові правила для токенів
Ярослав Железняк уточнив, що на перший рік запроваджується пільгова ставка — 5% на прибуток при виході у фіат, що стимулюватиме легальні операції на зареєстрованих платформах.
З 2027 року ставка зростає до 18% на прибуток і 5% на операції з криптовалютами, плюс курсова різниця.
Уряд намагається знайти баланс між залученням інвестицій і формуванням фіскальної бази для держави. Для учасників ринку це означає чітко визначену дорожню карту оподаткування та законодавчу визначеність.
Три категорії цифрових активів
Документ поділяє криптовалюту на три основні типи:
- Прив’язані до активів — токени, забезпечені матеріальними або фінансовими активами.
- Прив’язані до валют — стабільні монети, як USDT або USDC.
- Вільні криптоактиви — всі інші токени, які не мають прив’язки до активів чи валют.
Для перших двох категорій встановлюються вимоги щодо резервування активів, які гарантують стійку вартість токенів. Третя категорія потребує підготовки детальної “білої книги” із повною інформацією про проєкт та його емітента.
Хто контролюватиме ринок криптовалют в Україні
Найбільший виклик для українського крипторинку — визначення регулятора. На сьогодні закон не вказує конкретного органу, який контролюватиме виконання правил, перевірку резервів та допуск токенів до торгів. Потенційними кандидатами є Національний банк України або Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку.
Проєкт легалізації крипторинку тривалістю в 4 роки
Вперше ідея легалізації криптовалют в Україні почала реалізовуватися у 2022 році. Тоді парламент ухвалив доопрацьований законопроєкт “Про віртуальні активи” після президентського вето. Документ окреслив базові принципи ринку, але для повноцінного запуску потрібно було визначити податкові правила і механізми контролю операцій.
Законопроєкт №10225-д вирішує проблему, встановлюючи чіткі рамки для легальних операцій та створюючи передумови для розвитку прозорого ринку криптовалют в Україні.
Що отримають інвестори та бізнес
- Легальні операції купівлі-продажу криптовалют на території України.
- Обов’язкові біржі для продажу та обміну токенів.
- Пільговий перший рік для фізичних та юридичних осіб.
- Можливість випускати токени з дотриманням нових правил і залучати інвесторів на прозорих умовах.
Експерти оцінюють крок як стратегічно важливий: він здатен залучити іноземні інвестиції, стимулювати розвиток фінтех-компаній та інтегрувати український ринок у глобальний криптосектор.
Після першого читання законопроєкт має пройти друге читання до кінця серпня 2025 року. Остаточне ухвалення відкриє нову еру для криптовалют в Україні, закріпивши правові та фінансові рамки для всіх учасників ринку по принципу США та Європейських держав.
У яких країнах криптовалюта легальна: Європа, Америка та Азія
В різних державах правовий статус відрізняється: десь криптовалюти розглядають як товар чи інвестиційний актив, а десь дозволяють інтеграцію в фінансову систему.
Північна Америка
- Канада – в країні криптовалюта не є офіційним засобом розрахунку, однак операції дозволені. Криптобіржі вважаються фінансовими установами та повинні дотримуватися вимог щодо звітності.
- США – біткоїн прирівняли до вільно конвертованої валюти. Криптосервіси проходять реєстрацію у фінансових відомствах та працюють у межах законодавства.
- Мексика – цифрові активи визнані ще у 2018 році. Вони регулюються законом про фінтех, а біржі працюють під наглядом держави.
Європа
- Велика Британія – країна формує правові умови для крипторинку. З 2023 року стейблкоїни офіційно отримали статус платіжного засобу.
- Німеччина – криптовалюти класифікують як “приватні гроші. Торгівля ними дозволена, а прибутки підлягають оподаткуванню.
- Іспанія – регуляцію здійснюють CNMV та Banco de España. Використання криптовалют не заборонене, але діють податкові зобов’язання.
- Австрія, Польща, Португалія – дозволяють обіг криптовалют. Найбільш лояльна податкова політика у Португалії, де ставка на прибуток від крипти становить лише 28%.
Азія
- Японія – крипта не визнана офіційним платіжним засобом, проте його можна використовувати як власність або товар.
- Південна Корея – торгівля крипто дозволена, але існують обмеження на рекламу та оплату картками.
- Індія – після скасування банківської заборони Верховним судом ринок поступово відновлюється, парламент готує закон для його врегулювання.
- Казахстан і Узбекистан – одні з перших у Центральній Азії офіційно легалізували майнінг і криптовалютний обіг.
- Гонконг – розглядає криптовалюти як цифрові активи. Платформи зобов’язані отримати ліцензії від регулятора.
- Туреччина – після обмежень 2021 року уряд у 2023 році представив законопроєкт, який визначає криптовалюту як “цифровий актив”.
На початок 2025 року криптовалюта визнана або частково врегульована у 110 країнах світу.
Раніше стало відомо, що у серпні 2025 парламент розгляне законопроєкт про легалізацію криптовалют в Україні. Закон має захистити права власників і учасників ринку.
