У Парижі 6 січня лідери Європи та США, ключові союзники України ухвалили нове рішення. Коаліція охочих готова надати Києву політично та юридично обов’язкові гарантії безпеки.
Відповідний документ у вівторок, 6 січня, оприлюднив Офіс Президента України.
Президент Володимир Зеленський повідомив, що паризьку декларацію підписали всі учасники Коаліції охочих. Окремо укладено спільну декларацію України, Франції та Великої Британії.
Гарантії безпеки України 2026: що передбачає паризька декларація
Згідно з заявою “Надійні гарантії безпеки для міцного і тривалого миру в Україні”, Коаліція підтвердила відданість принципам ООН та підкреслила важливість прогресу у дипломатичних консультаціях між США, ЄС, Україною та іншими союзниками.
Лідери наголосили — здатність України до самозахисту є ключовим елементом безпеки держави та євроатлантичного регіону. Суверенітет і обороноздатність України залишаються умовою будь-якої майбутньої мирної угоди.
Юридичні та політичні гарантії від партнерів
Нові гарантії передбачають політичну підтримку та юридичну відповідальність держав-учасниць. Вони набирають чинності після підтвердженого припинення вогню та будуть доповнювати двосторонні угоди, узгоджуючись із національним законодавством кожної держави.
Ключовим інструментом стане механізм моніторингу під контролем США. Система передбачає:
- цілодобовий контроль,
- роботу спеціальної комісії для розслідування порушень,
- визначення відповідальності,
- розробку правових способів реагування.
Оборонна підтримка
Акцент в гарантіях безпеки зроблено на підтримку Збройних сил України. Коаліція взяла на себе зобов’язання продовжувати постачання зброї та оборонних ресурсів, щоб гарантувати подальшу обороноздатність країни.
До заходів входять:
- оборонні пакети та фінансування закупівлі озброєння;
- забезпечення доступу до резервів у разі нового наступу;
- технічна та практична підтримка у будівництві оборонних споруд;
- багатонаціональні сили для відновлення та підтримки ЗСУ.
Коаліція нещодавно провела планування дій у повітрі, на морі та на суші, а також щодо відновлення бойових спроможностей України.
Захист від можливих атак Росії
Лідери домовилися про механізм реагування на можливі майбутні агресивні дії Росії. Він передбачає:
- використання військових ресурсів,
- розвідувальну та логістичну підтримку,
- дипломатичні кроки,
- нові санкції.
Документ закріплює прагнення до поглиблення довгострокового оборонного співробітництва:
- навчання українських військових,
- спільне виробництво озброєнь,
- інтеграція розвідданих і технологій.
Крім того, буде створено координаційний центр США, України та Коаліції у штабі в Парижі.
Коли настане мир в Україні
Президент Володимир Зеленський назвав засідання у Парижі одним із найбільш представницьких за всю історію Коаліції охочих. У ньому взяли участь 27 держав, представники НАТО та ЄС, Туреччини, Японії, Австралії та Нової Зеландії.
“Було проведено скоординоване військове планування з метою підготовки заходів щодо забезпечення безпеки в повітрі, на морі та на суші, а також відновлення ЗСУ. Ми підтвердили, що ці заходи щодо гарантування безпеки повинні бути суворо виконані на прохання України після того, як відбудеться надійне припинення воєнних дій”, — йдеться в проєкті документа.
Документи закладають правову основу для подальшого розгляду у парламентах країн-учасниць і створюють фундамент для можливого миру. Водночас представники США окремо зазначили, що питання мирного врегулювання ще не узгоджене. Гарантії безпеки не впливають на хід переговорів щодо мирного плану. Територіальні питання залишаються ключовою точкою розбіжностей.
Відголоски минулого: Будапештський меморандум та чому він не спрацював
Будапештський меморандум було підписано у грудні 1994 року після приєднання України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. На той час український арсенал займав третє місце у світі за потужністю після США та Росії.
Підписантами документа стали президент США Білл Клінтон, президент Росії Борис Єльцин, президент України Леонід Кучма та прем’єр-міністр Великої Британії Джон Мейджор. За меморандумом, держави-гаранти брали на себе три ключові зобов’язання:
- поважати незалежність, суверенітет і чинні кордони України;
- утримуватися від застосування сили або загроз проти України;
- не здійснювати економічний тиск, що може підривати суверенітет.
Для України документ став інструментом безпеки, який формально мав компенсувати відмову від ядерного арсеналу.
Другий президент Леонід Кучма пізніше визнав,що гарантії меморандуму були радше символічними. Французький лідер Франсуа Міттеран нібито застерігав його про те, що документ не забезпечить реальних гарантій безпеки.
Реалії 2014–2022: меморандум втратив силу
Після анексії Криму та початку війни на Донбасі у 2014 році Україна офіційно заявила про порушення Росією Будапештського меморандуму. При цьому критику неодноразово висловлювали й щодо США та Великої Британії, які формально підтримують документ.
Та, як виявилось, меморандум не давав юридично обов’язкових гарантій, а лише “запевнення”, що стала фатальною помилкою для безпеки України.
Раніше президент України Володимир Зеленський обговорив із Дональдом Трампом гарантії безпеки для України, відновлення контролю над Донбасом та Запорізькою АЕС. А також перспективи економічного та політичного відновлення країни. Строк гарантій складе від 15 до 50 років.
