Закінчився термін подачі декларацій, у відкритому доступі з’явилися дані про те, як українські міністри та керівництво держави скористалися програмами підтримки громадян і бізнесу. Мова про “єПідтримку”, кешбек та “Зимову підтримку”. Аналіз демонструє, що підхід до витрат коштів виявився вкрай різним – від консервативних інвестицій до незвичних рішень.
Про це написав перший заступник голови Податкового комітету Ярослав Железняк.
Як українські чиновники використали програми єПідтримка та кешбек: аналіз декларацій
Так, прем’єр-міністерка Юлія Свириденко витратила державну підтримку на фотосесії. Формально це дозволено, проте на практиці виглядає як інвестиція у власний імідж — швидше PR-проєкт, ніж пряма користь для громадян.
Віце-міністр відновлення Олексій Кулеба продовжив власну традицію — весь кешбек та “єПідтримку” він спрямував на товари у малих торгових точках. Прямий вплив на локальний бізнес очевидний.
Міністр енергетики на той момент Світлана Гринчук скористалася “Зимовою підтримкою” для оплати комуналки — класичний приклад державної допомоги у дії.
Міністр фінансів Сергій Марченко знову вклав кошти в ОВДП, демонструючи інвестиційний консерватизм та довіру до державних цінних паперів.
Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко витратив кошти на ліки.
Міністр економіки Олексій Соболєв обрав незвичний шлях — кошти пішли на друк кольорових презентацій у типографії. Що на ділі виглядає як підтримка робочих процесів та не зовсім відповідає ідеї “підтримки населення”.
В.о. міністра цифрової трансформації Олександр Борняков витратив кешбек на мобільний зв’язок та інтернет.
Офіс президента — акцент на книги та медичні послуги
У структурі Офісу президента спостерігається різноманіття пріоритетів. Так, ексголова ОП Андрій Єрмак витратив кешбек на медичні послуги, включно з хірургічними процедурами.
Новий керівник ОП Андрій Буданов використав кошти на медійні послуги, пов’язані з роботою колишньої адміністрації.
Президент Володимир Зеленський обрав інший шлях. Вся “Зимова підтримка” пішла на придбання книги Нікколо Макіавелі “Державець”.
Держустанови: накопичення та анонімні рахунки
У державних структурах підхід теж різниться. В.о. Енергоатому Павло Ковтонюк перерахував всі кошти на анонімний рахунок на островах Ангілії.
Голова НКРЕКП Юрій Власенко поки зберігає кешбек, аргументуючи це “накопиченням на заставу”. Голова Фінансового моніторингу Філіп Пронін намагався використати кошти для закордонних відряджень, але спершу пробував обійти систему готівкою, потім через водія, і лише у підсумку витратив у відрядженнях.
Очевидно, що навіть у високих кабінетах рішення щодо коштів “єПідтримки” та кешбеку варіюються від консервативних інвестицій до креативних або символічних витрат. Частина чиновників діє у власних інтересах, інші — орієнтуються на першочергові цілі програми.
Комуналка, ресторани та мобільний зв’язок: як прості українці витратили Нацкешбек та єПідтримку
За підсумком 2025 року українці спрямували доходи державних програм “Зимова єПідтримка” та “Національний кешбек” на різні категорії витрат. Так, найбільша частка коштів — 56% всіх витрат пішла на комунальні послуги. Також активно витрачали на мобільний зв’язок і інтернет-послуги.
Основні напрямки використання державної підтримки
Найчастіше українці спрямовували кошти на наступні категорії:
- Комунальні платежі: кошти витрачаються на оплату електроенергії, газу, водопостачання та інших комунальних послуг.
- Телекомунікації: поповнення мобільних рахунків та оплата інтернету.
- Послуги та розваги: медичні процедури, квитки в кіно, заняття спортом, транспортні витрати.
- Придбання товарів: ліки, медичні товари та книги українського виробництва.
- Благодійність: донати на підтримку Збройних сил України або інвестиції у військові облігації держави.
Аналіз витрат показує, що українці першочергово спрямовують державну підтримку на базові потреби — комунальні платежі, зв’язок, ліки. Разом із тим програми стимулюють культурну активність, соціальні витрати та благодійність.
Нагадаємо, з 1 березня 2026 року оновлюється програма Національний кешбек: повернення грошей за українські товари зростає до 15% у категоріях із високим імпортом та 5% у решті. Програма розраховує на локальних виробників.