Кабінет Міністрів погодив механізм, який дозволить здійснювати прикордонний та митний контроль безпосередньо у вагонах потягів під час руху. Рішення має зняти одну з найболючіших проблем пасажирів — багатогодинні зупинки на кордоні.
Про запуск нового формату повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко, а також пресслужба “Укрзалізниці”.
Йдеться про масштабування моделі, що частково працює на окремих поїздах “Інтерсіті+” у напрямку Польщі.
Митний контроль у русі — як це працює
Суть оновлення — зміна логіки контролю. Замість того щоб зупиняти поїзд на кордоні та перевіряти документи всіх пасажирів одразу, прикордонники й митники здійснюватимуть процедури в русі:
- переходити вагонами,
- ідентифікувати пасажирів,
- оглядати багаж,
- завершувати всі формальності ще до перетину кордону.
У “Укрзалізниці” наголошують — для запуску довелося синхронізувати дії одразу трьох структур — залізниці, митниці й прикордонної служби. Проте результат, за оцінкою учасників процесу, виправдає зусилля: швидкість руху та передбачуваність графіка значно зростуть.
Які маршрути стануть першими
Пілотними напрямками визначено два найзавантаженіші рейси до Польщі:
- Київ — Перемишль,
- Київ — Хелм.
Маршрути щомісяця перевозять 130 000 пасажирів. Свириденко заявила, що частина поїздів запрацює у новому режимі вже з січня. Після цього систему будуть поетапно розширювати на інші поїзди, що курсують цими ж напрямками.
Нововведення зробить поїздки до кордону більш передбачуваними та комфортними для пасажирів. Одночасно рішення уряду стимулюватиме українців обирати саме “Укрзалізницю” для подорожей до Європи, що підвищить попит на квитки і матиме позитивний економічний ефект для компанії. Це особливо важливо, оскільки наразі “Укрзалізниця! перебуває у складному фінансовому стані та потребує стабілізації операційної діяльності.
Держава інвестує в Укрзалізницю понад 29 млрд грн у 2025–2026 роках
Раніше кабмін ухвалив фінансове рішення для підтримки “Укрзалізниці”. У 2025 році компанія отримає 13 млрд грн, а у 2026 році ще 16 млрд грн. Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко під час пресбрифінгу 4 листопада.
Мета інвестицій — покрити розрив між реальною собівартістю пасажирських перевезень та цінами на квитки. Також компенсувати втрати від скорочення вантажних перевезень через бойові дії на сході України.
За словами Свириденко, цього року “Укрзалізниця” вперше зіткнулася з істотним фінансовим дисбалансом. Раніше прибутки від вантажних перевезень компенсували збитки пасажирського сегмента, тепер доходів недостатньо.
“Наприклад, квиток до Херсона коштує приблизно 200 грн, а його реальна собівартість у чотири рази більша”, – пояснила Свириденко.
Голова правління Олександр Перцовський додає, що найбільше втрат компанія зазнала у перевезенні металургійної продукції та вугілля, які раніше складали 60% вантажного обороту. Через воєнні дії понад половину обсягів було втрачено.
На сьогодні доходи від далекого прямування становлять 7 млрд грн, а витрати — близько 20 млрд грн. Значна частка припадає на зарплати співробітників та електроенергію. Різницю у 13 млрд грн покриває держава.
Згідно з останніми даними, загальний зовнішній борг “Укрзалізниці” на кінець 2024 року склав $1,4 млрд, з яких 77% — єврооблігації. У 2025 році компанія має погасити $52 млн, а у 2026 році — $797 млн, включно з $703 млн за єврооблігаціями. Управління боргом та фінансування з держбюджету — ключові фактори для збереження операційної спроможності компанії.
Нагадаємо, “Укрзалізниця” за 9 місяців 2025 року зафіксувала понад 7 млрд грн збитків через війну, руйнування інфраструктури та падіння вантажних перевезень. Пошкоджено 3000 об’єктів, що ускладнило логістику та збільшило витрати на відновлення.
