Інтернет-послуги в Україні можуть стати дорожчими на тлі нової ініціативи телеком-регулятора. НКЕК підготувала законопроєкт, який передбачає запровадження обов’язкового відрахування для операторів зв’язку — до 1,5% від сукупного доходу.
Про це заявила у зверненні до НКЕК Інтернет Асоціація України із зауваженнями до законопроєкту.
“Телеком-регулятор НКЕК розробив законопроєкт, який передбачає впровадження регуляторного збору у розмірі до 1,5% від загального доходу телеком-операторів, розширення своїх повноважень і ряд інших новацій. Це вже друга спроба НКЕК перекласти на бізнес витрати на своє фінансування”, — повідомили в ІнАУ.
У секторі вже говорять про ризик нового етапу фінансового тиску. Профільні компанії та асоціації реагують різко, попереджаючи, що додаткові витрати врешті-решт можуть бути перенесені у вартість послуг для кінцевих споживачів.
За оцінками галузевих асоціацій, потенційне вилучення коштів із сектору може перевищити 401 млн грн на рік.
Регулятор НКЕК планує новий податок для телеком-операторів до 1,5% доходу
Ініціатива НКЕК передбачає введення спеціального збору для всіх компаній, що працюють у сфері електронних комунікацій. Йдеться про відрахування, розмір якого може сягати 1,5% від загального доходу оператора. Проте, фіксовану ставку планують встановлювати індивідуально для кожної компанії.
За заявою регулятора, мета нововведення — забезпечити фінансову автономію. У поясненнях згадується можливість використання коштів не лише для потреб самої комісії, а й для суміжних напрямів, включно з поштовим сектором.
Інтернет в Україні може стати дорожчим через новий податок для провайдерів
Реакція телеком-індустрії виявилася критичною. Інтернет-асоціація України заявила, що додаткові витрати неминуче буде закладено у кінцеву вартість послуг. Оператори можуть поступово переглядати тарифи для населення та бізнес-клієнтів. Особливо вразливими залишаються невеликі провайдери, для яких навіть незначне зменшення дохідності може стати новим викликом.
Одним із ключових предметів критики стала порівняльна модель регулювання. Учасники ринку вказують, що запропонований механізм виглядає жорсткішим за більшість європейських практик, на які посилається регулятор.
Зокрема, звертається увага на те, що в інших секторах регуляторні внески суттєво нижчі та часто розраховуються від чистого, а не валового доходу. У випадку ж телеком-ринку пропонується агресивна база оподаткування.
Також у зауваженнях ІнАУ наголошується на відсутності чітких обмежень щодо того, як саме будуть використовуватися зібрані кошти.
“Аналіз законопроєкту свідчить про вибіркове використання розробниками норм Директив ЄС. Посилаючись на найжорсткіші європейські практики, Регулятор не бере до уваги реалії воюючої України, ставлячи вузькокорпоративні інтереси вище за інтереси держави, споживачів та телеком-бізнесу. І при цьому не враховуються ряд вимог ЄС, які не вписуються в підходи НКЕК”, — наголосила в ІнАУ.
У професійному середовищі лунають зауваження щодо недостатньої залученості бізнес-спільноти до формування фінальної моделі документа. У відповідь ІнАУ вже запропонувала створення спільної робочої групи за участю держави та операторів.
Податковий тиск на воєнну економіку Україні
Зростання податкового навантаження поступово стає однією з ключових економічних тенденцій воєнного періоду в Україні. У квітні 2026 року парламентський Податковий комітет для частини ринку підтримав пакет законодавчих ініціатив щодо підвищення окремих зборів. За даними учасників процесу, рішення було ухвалене під впливом вимог міжнародних партнерів, зокрема МВФ та Кабінету міністрів.
Депутати, які раніше утримувалися навіть від розгляду подібних змін, цього разу проголосували за них. Паралельно у парламенті з’являються законопроєкти з неоднорідною регуляторною логікою. Частина ринків отримує податкове навантаження, тоді як інші сегменти, навпаки, стикаються з пом’якшенням контролю або регуляцій.
Інтернет в Україні та Європі: ключова різниця у вартості та підходах до сервісу
Український ринок інтернет-послуг залишається одним з найдешевших у Європі. Базові тарифи для домашніх користувачів зазвичай знаходяться в діапазоні приблизно 100-450 грн на місяць за швидкість до 100 Мбіт/с. У сегменті гігабітних тарифів ціни, як правило, коливаються в межах 220-600 грн.
На цьому фоні європейські ринки виглядають інакше. У Німеччині, наприклад, абонентська плата за базовий доступ на рівні близько 16 Мбіт/с може стартувати від 25 євро на місяць. Тарифи на 50 Мбіт/с — орієнтовно 35 євро і вище. Без урахування додаткових умов контрактів.
Різниця у вартості в багатьох випадках вимірюється не відсотками, а кратністю.
Чому Україна дешевша: економіка конкуренції
Структура українського телеком-ринку історично сформувала високу конкуренцію між великою кількістю локальних і регіональних провайдерів. Саме цей фактор є одним із ключових драйверів низької ціни для кінцевого користувача.
Компанії змушені балансувати між інвестиціями в інфраструктуру та утриманням тарифів на рівні, доступному для масового ринку. У результаті маржинальність часто нижча, але проникнення послуг — вище.
У європейській моделі ринок більш консолідований. Регуляторні та операційні витрати інтегровані у фінальну вартість послуги для абонента.
Європейський інтернет: дорожче, але передбачуваніше
В країнах ЄС користувач зазвичай платить більше не лише за швидкість, а й за інфраструктурну стабільність, стандартизований сервіс і контрактну визначеність.
Типова модель включає довші строки підключення, жорсткіші контрактні умови та менш гнучкі механізми зміни або відмови від послуг. У деяких випадках контрактна прив’язка може тривати роками. Проте, європейський ринок компенсує ціну більшою передбачуваністю та надійністю сервісу.
Український ринок під тиском війни
Попри нижчі тарифи, українські провайдери працюють у значно складнішому середовищі. Витрати на енергозабезпечення, відновлення мереж та модернізацію інфраструктури залишаються високими, особливо в умовах нестабільності.
Це створює постійний тиск на бізнес. З одного боку постає необхідність інвестувати в технології, з іншого — утримувати доступний рівень цін.
Нагадаємо, Україна посідає 70-те місце у світі за швидкістю мобільного інтернету та 75-те — за фіксованим доступом, за даними Speedtest Global Index. Середня швидкість мобільного інтернету становить 58,52 Мбіт/с. Показник дозволяє виконувати базові онлайн-завдання, але суттєво поступається світовим лідерам.
