Станом на жовтень 2025 року Україна зберігає стабільні позиції у рейтингу Speedtest Global Index та демонструє невелике відставання від світових стандартів. За даними моніторингу, країна займає 70-те місце за швидкістю мобільного інтернету та 75-те за фіксованим широкосмуговим доступом. Країна втратила дві позиції порівняно з попереднім місяцем.
Мобільний інтернет: швидкість — реалії у війну
Середня швидкість мобільного інтернету в Україні зараз складає 58,52 Мбіт/с на завантаження та 13,49 Мбіт/с на віддачу. Параметр латентності — 26 мс. Такі показники дозволяють без проблем переглядати відео, працювати в онлайн-офісах та проводити відеоконференції.
Для порівняння, світові лідери демонструють значно вищі швидкості:
- ОАЕ — 652,87 Мбіт/с,
- Катар — 515,23 Мбіт/с,
- Кувейт — 384,40 Мбіт/с,
- Бразилія — 251,55 Мбіт/с,
- Болгарія — 237,03 Мбіт/с.
Україна розташувалася в компанії з країнами, що тільки нарощують цифрову інфраструктуру, серед яких Ірак та Філіппіни.
Фіксований інтернет: стабільність та потенціал для бізнесу
За швидкістю фіксованого широкосмугового доступу Україна посідає 75-те місце у світі. Середня швидкість завантаження — 88,92 Мбіт/с, віддачі — 91,03 Мбіт/с, латентність — 5 мс. Показники забезпечують надійне підключення для онлайн-ігор, відеоконференцій та роботи з великими файлами.
Світові середні показники фіксованого інтернету помітно вищі: середня швидкість завантаження — 111,91 Мбіт/с, віддачі — 57,83 Мбіт/с.
Топ-5 країн за фіксованим доступом очолюють:
- Сінгапур — 406,14 Мбіт/с,
- Чилі — 360,89 Мбіт/с,
- Гонконг — 343,36 Мбіт/с,
- ОАЕ — 343,28 Мбіт/с,
- Франція — 332,74 Мбіт/с.
Україна демонструє стабільний рівень доступу до інтернету, проте відставання від світових лідерів свідчить про потребу у модернізації мереж та розвитку 5G-інфраструктури.
Зеленський підписав закон, що зобовʼязує операторів забезпечувати швидкий мобільний інтернет
Раніше президент Володимир Зеленський підписав закон №4670-IX, що встановлює нові стандарти якості мобільного інтернету в Україні. Закон вводить чіткі пороги мінімальної швидкості та посилює контроль за роботою операторів — фактично створюючи нову модель відповідальності на телеком-ринку.
Ключове нововведення — цифрова якість інтернету перестає бути “маркетингом”, а є юридично визначеним показником. Закон вперше встановлює конкретні мегабіти в секунду, яких мають дотримуватися оператори. Дані потраплятимуть до Національної комісії, що здійснює держрегулювання у сфері електронних комунікацій.
Стабільний інтернет має бути доступним не лише у великих містах, а й у найвіддаленіших громадах.
Закон вводить механізм, який давно працює в європейських державах: користувач може самостійно вимірювати швидкість у додатку, а результати автоматично надходитимуть до НКЕК. Держава отримує тисячі реальних замірів щодня — картину, яку неможливо підмінити даними від операторів.
Це дасть змогу:
- оперативно виявляти “мертві зони” покриття;
- відстежувати, як працює мережа під час пікових навантажень;
- фіксувати системні проблеми, які раніше залишалися непоміченими;
- зобов’язувати операторів покращувати інфраструктуру через припис чи перевірку.
Повернення планових перевірок та стимул для інвестицій
Документ скасовує мораторій на планові перевірки виконання ліцензійних умов. Оператори, які роками відкладали модернізацію в сільських територіях, тепер доведеться вкладати кошти в мережі, щоб уникнути штрафів.
Регулятор отримує реальний інструмент впливу — не декларативний, а підтверджений масовими вимірюваннями користувачів.
Національний роумінг працюватиме й після війни
Закон закріплює продовження національного роумінгу навіть після завершення воєнного стану. Механізм, який став рятівним під час блекаутів та атак на критичну інфраструктуру, тепер працюватиме на постійній основі для забезпечення зв’язку у кризових ситуаціях.
Ще 4 листопада Верховна Рада ухвалила зміни до закону “Про електронні комунікації”. За документ проголосували 263 депутати. Законопроєкт покликаний гармонізувати українські норми з європейськими підходами до контролю якості зв’язку — включно з вимірюваннями, публічною аналітикою та відповідальністю операторів.
Раніше “Київстар” повідомив, що понад 30% його мережі залишилися без електрики через масштабні блекаути. Компанія закликала абонентів готувати резервне живлення для роутерів.
