Україна входить у вирішальну фазу переговорів із Міжнародним валютним фондом щодо нового чотирирічного пакета фінансової підтримки. За даними Bloomberg, у Вашингтоні зростає занепокоєння бюджетними рішеннями Києва, які, на думку фонду, суперечать принципам фіскальної стабільності.
Гроші або реформи: що МВФ вимагає від України, щоб дати новий кредит
Найбільше нарікань викликали податкові пільги для самозайнятих підприємців і переробної промисловості. У МВФ вважають, що такі кроки зменшують податкову базу в момент, коли кожна гривня на рахунку — на вагу золота.
Додаткові питання викликали ідеї безкоштовного залізничного проїзду на відстань до 3 000 кілометрів. Соціальна ініціатива — 1000 гривень кожному, яка мала на меті підтримати громадян у період кризи, на думку фонду, створює ризик ще глибшого дефіциту бюджету.
$8 мільярдів під питанням: розбіжності впливають на кредитні домовленості
Йдеться не просто про черговий транш. Україна прагне отримати чотирирічну програму фінансування обсягом $8 мільярдів, яка має стати продовженням співпраці з МВФ і “якорем довіри” для інших міжнародних донорів. Особливо на тлі гучних корупційних скандалів за участі посадовців.
Втім, напруга між сторонами зростає. Минулого місяця фонд фактично змусив Київ переглянути власні оцінки бюджетних потреб. Замість попередніх прогнозів уряд визнав, що країні потрібно щонайменше $65 мільярдів до 2029 року, причому більшу частину — вже у найближчі два роки.
Жорстка позиція МВФ: більше податків, менше винятків
Вимоги МВФ наступні:
- скорочення пільг,
- розширення бази оподаткування,
- боротьба з тінню.
Фонд наполягає на скасуванні спрощених режимів для підприємців, через які держава втрачає мільярди гривень щороку. За оцінками експертів, тіньова економіка становить понад 30% українського ВВП — один із найвищих показників у Європі.
Окрім податків, у пакеті вимог — поступова лібералізація енергетичного ринку. МВФ виступає проти стримування цін на газ та електроенергію. Замість цього пропонується адресна допомога для соціально вразливих споживачів.
Позиція уряду: компроміс або затягування
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, яка очолює переговорну групу, намагається балансувати між вимогами фонду й соціальною стабільністю. За словами джерел, Свириденко запевнила представників МВФ, що законодавчі ініціативи, які викликали занепокоєння, ще не остаточно затверджені. Уряд шукає компроміс, який дозволить одночасно підтримати бізнес і зберегти бюджетну дисципліну.
Втім, МВФ не готовий до поступок. У листі, надісланому в серпні Данилу Гетманцеву, фонд попереджав: будь-які податкові послаблення без компенсаторних заходів ставлять під загрозу всю програму співпраці.
Девальвація як інструмент виходу з кризи
Окрема лінія напруження — валютна політика. МВФ наполягає на поступовій девальвації гривні, що допоможе збільшити доходи бюджету у гривневому еквіваленті. Але Національний банк України вважає, що різке ослаблення валюти може розкрутити інфляцію та вдарити по громадянах.
НБУ запевняє, що співпраця з фондом залишається, але дає зрозуміти, що політичні ризики важать не менше, ніж макрофінансові розрахунки.
Енергетичний фронт: війна триває, газу бракує
Україна входить у зиму з ослабленою енергосистемою. За оцінками уряду, 60% внутрішнього видобутку газу втрачено через російські удари. У цих умовах Київ звернувся до партнерів по ЄС із проханням про додаткову допомогу у розмірі €1,9 мільярда для закупівлі імпортного палива. МВФ підтримує зусилля, але наголошує, що дотаційна модель тарифів не може тривати вічно.
Подальша доля програми залежить не лише від Києва. МВФ очікує, що Європейський Союз до кінця року ухвалить механізм використання заморожених російських активів для підтримки України. Якщо рішення знову відкладуть, нову кредитну угоду МВФ, ймовірно, перенесуть на січень 2026 року.
Надаємо, голова комітету фінансів Данило Гетманцев схвалив законопроєкти №13414 та №13415, що передбачають податкові та митні пільги для переробної промисловості. МВФ виступив проти, але уряд підтримує ініціативу для розвитку виробництва.
