Після кількох тижнів консультацій, внутрішніх конфліктів та, фактично, зірваного голосування Верховна Рада все ж затвердила державний бюджет на 2026 рік. Рішення стало можливим завдяки інтенсивним перемовинам уряду, керівництва фракцій та ключових комітетів.
Про це повідомив депутат Верховної Ради Олексій Гончаренко. “За” проголосувало 257 депутатів.
Документ ухвалено, що стало маркером для МВФ та партнерів, які пов’язують подальше фінансування з бюджетним визначення та затвердженням ключових критеріїв.
Бюджет України на 2026 рік затверджено: які ключові рішення увійшли до документа
Ситуація напередодні голосування виглядала майже безвихідною:
- частина депутатів від “Слуги народу” вимагала кадрових ротацій у владі;
- інші наполягали на перезапуску правоохоронних органів;
- окремі групи блокували роботу Верховної Ради та висували вимоги відставки уряду;
- частина депутатів не підтримала голосування через незадоволення запропонованими бюджетними правками.
Фактично фракція була розділена на табори, і ніхто не хотів поступатися.
Голосування переносили через суперечки щодо підвищення зарплат вчителів
Попри наміри проголосувати документ до 1 грудня, Верховна Рада змушена перенести ключове рішення на 2 грудня, а далі — на 3 грудня. Причина — не технічні деталі, а провал спроб домовитися щодо двох найбільш чутливих реформ, від яких залежить структура доходів і видатків держави.
Про це заявляла голова Комітету з питань бюджету Роксолана Підласа, окресливши проблеми, які розділили парламент.
Реформа оплати праці вчителів та спротив профспілок
Реформа зарплат учителів стала першим мемонтом, де зійшлися інтереси комітетів, уряду та профспілок. Освітній комітет наполягає на тому, що система оплати праці потребує перезапуску: кількість годин на одну ставку має зрости, а фінальна мета — підвищити оклад вчителя до рівня трьох мінімальних зарплат.
Аргументація проста:
- нестача педагогів,
- незаповнені вакансії,
- низька оплата праці роблять реформу неминучою.
Профспілки вважають підхід загрозою: більше годин — без гарантії реального підвищення доходів. У відповідь вони вимагають додаткової аналітики щодо навантаження.
Депутати не змогли знайти вихід, і держбюджет-2026 “завис” між освітньою реформою та політичними ризиками.
Кому дістануться додаткові 4% ПДФО
Другий елемент кризи — розподіл додаткових 4% ПДФО. Для держави це важливий ресурс для утримання дефіциту в межах, узгоджених із МВФ. Для місцевих бюджетів — питання життєздатності, адже ПДФО є базовим джерелом фінансування освітніх, медичних та інфраструктурних видатків.
Підласа повідомляє: будь-яка правка, яка збільшує дефіцит, може зірвати перемовини з МВФ щодо нової програми. Водночас громади вимагають гарантій, що їхня фінансова спроможність не буде знищена.
Без узгодження параметрів реформи зарплат учителів та формули розподілу ПДФО голоси за бюджет просто не набиралися.
До цього додається і тиск з боку МВФ, який наполягає на чітких межах дефіциту, та вимога ухвалити збалансований документ до старту нової кредитної програми.
Основні параметри бюджету, які відкривають шлях до нової програми МВФ
Ухвалений документ зберіг необхідні макропоказники:
- Витрати: 4,8 трлн грн,
- Доходи: 2,83 трлн грн,
- Дефіцит: 18,4% ВВП — “червона лінія” МВФ,
- Мінімальна зарплата: 8647 грн,
- Прожитковий мінімум: 3209 грн,
- Інфляція: прогноз 9,9%,
- Курс: 45,7 грн за долар та 49,4 грн за євро.
У 2026 році базовий рівень посадових окладів суддів, прокурорів окружних прокуратур та інших працівників державних органів буде прив’язаний до прожиткового мінімуму станом на 31 грудня 2025 року.
Визначення допомоги малозабезпеченим сім’ям у 2026 році базується на прожитковому мінімумі, але з градацією за категоріями:
- працездатні особи – 60% прожиткового мінімуму;
- особи, які втратили працездатність або мають інвалідність – 100%;
- діти – 145% прожиткового мінімуму.
Бюджет-2026 важливо було ухвалити на початку грудня, адже перший квартал наступного року міг перетворитися на період хаосу. Україна ризикувала зіткнутися із затримками пенсій, виплат медикам, військовим і держслужбовцям уже навесні — на тлі невизначеності щодо європейського кредиту на 140 млрд євро.
Раніше Комітет Верховної Ради схвалив Держбюджет-2026 до другого читання. Документ передбачає зміни у фінансуванні, додаткові кошти для місцевих бюджетів, оборони та соціальної сфери. Остаточне голосування заплановане на 3 грудня 2025 року.
