Уряд та Міжнародний валютний фонд наблизилися до фінального етапу консультацій щодо потенційного запровадження ПДВ для фізичних осіб-підприємців. За даними Forbes, у владних колах, які коментують процес на умовах анонімності,базовий сценарій передбачає перенесення старту реформи щонайменше до 2027 року.
Ключові рішення мають бути узгоджені під час чергової місії МВФ у Києві, яка очікується у травні. Саме тоді сторони планують фіналізувати параметри нової програми розширеного фінансування та визначити остаточну конфігурацію податкових змін.
Податкова пауза: чому МВФ погоджується почекати з ПДВ для ФОП
Питання оподаткування ФОП стало одним із найбільш чутливих елементів поточної податкової дискусії між Києвом і МВФ. Початкові пропозиції передбачали обов’язкову реєстрацію платником ПДВ для підприємців із річним оборотом від 1 млн грн.
Однак модель зіткнулася з різкою критикою з боку бізнес-спільноти та частини економістів, які вказували на ризик надмірного тиску на малий бізнес. Особливо в період війни, простоїв та економічної нестабільності.
У процесі переговорів уряд почав обговорювати альтернативний варіант — підвищення порогового доходу до рівня 2-4 млн грн. Проте, навіть ця умова не отримала остаточного схвалення МВФ.
У результаті дискусія перейшла в площину невеликої відстрочки реформи як компромісного рішення.
Умови МВФ: акцент на детінізації економіки
Фонд, зі свого боку, наполягає не стільки на швидкості впровадження ПДВ, скільки на підсиленні фіскальної дисципліни та зменшенні масштабів тіньового сектору. Йдеться про системні проблеми в економічній площині:
- використання ФОП-структур для штучного дроблення бізнесу,
- оптимізацію податкового навантаження великими компаніями,
- практики виплат “у конвертах”.
У межах пакета реформ передбачено посилення аналітичних та контрольних функцій податкової служби, митниці та Бюро економічної безпеки. Окремо розглядається можливість обмеження мінімальних зарплат у чутливих секторах, якщо вони суттєво відхиляються від ринкових показників.
Також у фокусі МВФ — розширення інструментів фінансового моніторингу та підвищення відповідальності великого бізнесу, який використовує ФОП-мережі для податкового уникнення.
Нова програма EFF та зобов’язання України
Україна вже узгодила з МВФ попередню рамку нової чотирирічної програми розширеного фінансування. Документ передбачає виконання 16 структурних маяків, які охоплюють фіскальну політику, управління держсектором і реформу контролюючих органів.
Хоча частину попередніх умов було переглянуто та деякі скасовано, їх зміст зберігся у вигляді ключових орієнтирів для подальших реформ. Фактично йдеться про оновлення вимог регулятора — від жорстких зобов’язань до довгострокової трансформаційної моделі.
Ризики фінансування міжнародних донорів
Окремим блоком переговорів залишається питання додаткового оподаткування міжнародних посилок. Урядові співрозмовники визнають, що законопроєкт може стати ще одним чутливим фактором у взаєминах із міжнародними партнерами, впливаючи на надходження зовнішнього фінансування.
Загальна логіка дискусії між Україною та МВФ зараз зводиться до пошуку балансу:
- з одного боку — необхідність збільшення бюджетних надходжень і зменшення тіньової економіки,
- з іншого — ризики надмірного навантаження на малий бізнес у період війни.
Проте, фінальна конфігурація податкової реформи для ФОП напряму залежатиме від результатів травневої місії МВФ. Саме тоді може бути зафіксовано компроміс — або відтермінування ПДВ до 2027 року, або перехід із додатковими податками для малого бізнесу.
ПДВ для ФОП обов’язково працює в країнах ЄС — які ставки
У країнах ЄС підходи до ПДВ для малого бізнесу суттєво відрізняються, але загальна логіка полягає у вищих порогах та гнучкому режимі.
У Німеччині малий бізнес можене реєструватися платником ПДВ до 25-100 000 євро обороту.
У Франції пороги сягають до 93 500 євро залежно від виду діяльності.
В Італії діє режим, що дозволяє уникати ПДВ до 85 000 євро.
В Польщі — до еквівалента понад 45 000 євро.
Таким чином, український поріг у 1 млн грн або приблизно 20 000 євро виглядає значно нижчим за більшість європейських стандартів, за винятком окремих більш жорстких юрисдикцій.
Додаткова умова: соціальна складова європейських систем
Важлива різниця між Україною та ЄС полягає не лише у податках, а й у супутній соціальній політиці.
У більшості європейських країн самозайняті мають доступ до системних сімейних виплат і податкових знижок:
- у Німеччині — фіксовані щомісячні виплати на дитину;
- у Франції — податкова модель, що зменшує навантаження для сімей із дітьми;
- в Італії — універсальні щомісячні трансфери;
- у Польщі — поєднання податкових пільг і грошових програм підтримки.
На відміну від європейських моделей, українські ФОП не мають співставного рівня сімейних податкових знижок або універсальних щомісячних виплат. Саме тому бізнес зустрічає нові податкові умови найбільш критично.
У результаті формується структурний дисбаланс — податкові вимоги зростають, тоді як система соціальної компенсації залишається обмеженою або зведеною до нуля.
Економічні наслідки реформи
Поєднання ПДВ та відсутності розвиненої системи пільг формує низку ризиків для економіки. Це посилення тінізації частини малого бізнесу, зростання мотивації до релокації підприємців, зменшення привабливості самозайнятості, додатковий тиск на демографічну поведінку домогосподарств.
Загалом, у перспективі це може вплинути не лише на податкові надходження, а й на структуру зайнятості.
Раніше Кабмін схвалив пакет податкових змін: 5% військового збору після війни, ПДВ на посилки до €150 та нові правила оподаткування доходів із цифрових платформ. Мета нововведень: детінізація економіки та наближення податкової системи до європейських стандартів.
