Кабінет Міністрів підтримав пакет із трьох законодавчих ініціатив, підготовлених Міністерством фінансів. Вони стосуються оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи, запровадження ПДВ на міжнародні відправлення вартістю до €150, а також збереження військового збору на рівні 5% після завершення воєнного стану.
Про ухвалення позитивних рішень 30 березня повідомив міністр фінансів Сергій Марченко.
За словами Марченка, питання оподаткування доходів із цифрових платформ і міжнародних відправлень напрацьовували у співпраці з бізнесом, галузевими об’єднаннями та експертним середовищем. Було проведено численні консультації, під час яких врахували низку практичних і доцільних пропозицій.
Нові податкові правила в Україні: що зміниться для посилок, ФОП і онлайн-доходів
Одна з ключових причин введення додаткового оподаткування — впровадження прозорої системи надходження доходів, отриманих через онлайн-платформи. Мова про маркетплейси, сервіси оренди, перевезень та інші цифрові інструменти заробітку.
Одночасно пропонується знизити ставку податку для фізичних осіб до 5%, замість нинішніх 18%. Адміністрування стане майже непомітним для користувачів: функцію податкового агента виконуватимуть самі платформи.
Дрібні продажі особистих речей залишаться поза оподаткуванням, якщо річний дохід не перевищує €2000. Такий підхід фактично копіює європейську модель і має стимулювати легалізацію доходів без зайвого тиску.
Запуск нової системи податків заплановано на 2027 рік.
Посилки: тепер жодних пільг
Ще одна чутлива зміна для споживачів — перегляд правил оподаткування міжнародних відправлень. Сьогодні посилки до €150 не обкладаються ПДВ. На думку уряду створює перевагу для іноземних продавців над українськими.
Уряд пропонує скасувати поріг. ПДВ нараховуватиметься незалежно від вартості товару і включатиметься в ціну ще на етапі покупки. На ділі — нове навантаження для українського споживача.
Проте, залишиться виняток — некомерційні відправлення до €45, зокрема подарунки, і надалі не оподатковуватимуться.
Метою введення додаткового податкового навантаження є очікування уряду щодо скорочення “сірого” імпорту та більш чесної конкуренції для локального бізнесу.
Військовий збір: тимчасове стане постійним
Також урядом заплановано збереження військового збору навіть після завершення воєнного стану. Ставка залишиться на рівні 5%. Адже витрати на оборону та відновлення країни не зникнуть із завершенням активної фази війни. За оцінками, потреби у відбудові України обчислюються сотнями мільярдів доларів, і бюджет потребуватиме стабільних джерел наповнення. Частина ляже на населення.
Фактично військовий збір поступово трансформується з антикризового інструменту в елемент довгострокової фіскальної політики.
Між кризою парламенту та вимогами партнерів
Нові ініціативи — не власні рішення уряду, а частина потреби у подальшому фінансуванню МВФ. Україна має синхронізувати законодавство з європейськими нормами та виконувати зобов’язання перед міжнародними партнерами. На кону мільярди, які потрібні вже сьогодні для наповнення бюджету, обслуговування раніше отриманого кредитування, виплати зарплат військовим.
Проте, крім податків на посилки та цифрові платформу у фокусі уряду залишається введення ПДВ для ФОП. ще більше чутливе питання для українців та бізнесу. Остаточні параметри ще опрацьовується, але очевидно одне — введення додаткового податку бізнес не омине. Питання залишається лише в часі.
Рада в кризі: чому депутати не голосують за закони влади
Україна перебуває в фазі політичної нестабільності, причиною якої стала Верховна Рада. Сьогодні депутати блокують ключові законопроєкти уряду та президента, що ставить під загрозу критично важливі кредити від Міжнародного валютного фонду та перспективу інтеграції до Європейського Союзу.
Конфлікт між гілками влади переріс у проблему, коли політична відповідальність за стратегічні рішення стала предметом суперечок, а не обов’язком.
На старті каденції 2019 року фракція “Слуга народу” забезпечила монобільшість і мала змогу ухвалювати закони рекордними темпами. Феномен мирного часу отримав назву “турборежим”. Проте час та віна внесли корективи — частина депутатів залишила фракцію, інші втратили мотивацію, деякі потрапили під слідство чи покинули країну. Експерти зазначають, що сьогодні монобільшість фактично перетворилася на “мономеншість”, а Рада втратила здатність ухвалювати важливі рішення.
Вітер змін у Верховній Радіта виклик для влади
Політолог Ігор Рейтерович виділяє три ключові чинники:
- страх перед правоохоронними та корупційними органами,
- апатію через втому від війни,
- образу на президента й уряд.
Депутати голосують лише за власні ініціативи, що демонструє глибоку кризу парламентської суб’єктності та взаємодії з виконавчою владою.
Через політичну блокаду Україна ризикує втратити доступ до 8,1 млрд доларів кредитних коштів від МВФ. Крім того, гальмується процес гармонізації законодавства з нормами ЄС. Адже для повної інтеграції країна має ухвалити 3000 законодавчих змін.
Раніше стало відомо, що Кабмін готує масштабний податковий законопроєкт, в який включать ПДВ для ФОП із доходом понад 4 млн грн, податок на доходи через онлайн-платформи, мито на міжнародні посилки та продовження військового збору. Законопроєкт забезпечить виконання умов кредиту МВФ на $8,1 млрд.
