Український косметичний ритейл нову тенденцію — кількість фізичних осіб-підприємців у галузі зростає, а кількість компаній з юридичним статусом зменшується. Розрив може свідчити про масову практику продажу товарів “в кеш” та ухилення від сплати податків. Це щороку обходиться бюджету в понад 1,2 млрд грн.
Про ситуацію повідомив голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
Він підкреслив, що наслідки відчувають не лише державні фінанси, а й самі працівники.
ФОП став способом обходу податків
Аналітика ринку показує масштаб проблеми. В Україні зареєстровано 700 юридичних осіб, що займаються продажем косметики. Натомість кількість ФОП сягає 8,2 тисячі офлайн і 63 тисяч онлайн – у 12 і 93 рази більше відповідно.
Не менш дивує статистика надходжень до бюджету:
- Офлайн: юридичні особи сплатили 3,15 млрд грн, ФОПи – 363 млн грн:
- Інтернет: юрособи – 1,8 млрд грн, ФОПи – 1,7 млрд грн.
Основну частку податків забезпечує обмежена кількість великих гравців ринку.
Схеми, що з’їдають державні надходження до бюджету
Гетманцев назвав головні механізми ухилення від оподаткування:
- дроблення бізнесу;
- робота виключно в готівковому обігу;
- торгівля без реєстрації;
- виплата зарплат в конвертах.
Середня зарплата в галузі за даними кадрових порталів становить 35 000 грн, але на практиці юрособи виплачують 29–31 000, а ФОПи – лише 8–9 000 грн. Значна частина персоналу працює поза офіційним обліком, а бюджет щороку недоотримує понад мільярд гривень.
Наслідки для працівників
Щоб виплачувати зарплати в конвертах, бізнесу необхідна готівка, яку отримують через продаж товарів без ПДВ і чеків. Мінімальні зарплати в цьому випадку стають сигналом для податкової про можливе ухилення від податків.
Працівники залишаються без соціального захисту:
- втрачають трудовий та страховий стаж,
- не мають лікарняних і відпусткових,
- трудові права повністю залежать від роботодавця.
Одночасно можуть виникати ризики для споживачів: відсутність чеків та робота з готівкою призводять до того, що кінцевий споживач може отримувати неякісний товар. Також підвищується ризик потрапляння у торгові мережі фальсифікованої або нелегальної продукції, що вже є питанням безпеки та охорони здоров’я українців. Тому відповідні органи мають взяти до уваги необхідність контролю за системними порушеннями.
Тому Данило Гетманцев повідомив, що податкова розпочне перевірку десятків тисяч ФОПів у косметичній галузі, які, за його словами, працюють без офіційного обліку. Він вже направив відповідні звернення до фіскальної служби та правоохоронців. Тож косметичну галузь очікують перевірки.
“Висновок простий: коли є бажання — результат є. Вимагаю від ДПС та БЕБ системної роботи задля викорінення цього ганебного явища”, — резюмував голова комітету.
Приклад успішного кейсу від держави — чернівецька мережа Тано
Мережа магазинів “Тано” показала, що вихід із тіні можливий. Раніше на папері один власник “розбивав” бізнес на 144 ФОПи, щоб приховати обороти та уникати податків. Після перевірок Бюро економічної безпеки всі 117 магазинів працюють через одну юридичну особу з офіційною сплатою ПДВ, а персонал оформлено згідно з законом.
“Приклад — мережа “Тано”. Насправді один власник, а на папері — 144 ФОПи. Так роками ховали обороти й не платили податки. Дякую БЕБ за переведення субʼєкта в легальне поле роботи”, — зазначив Гетманцев.
Комітет Верховної Ради доручив ДПС, БЕБ і НБУ завершити роботу з детінізації ринку фуд- та косметичного ритейлу до кінця 2025 року. Податкова щомісяця публікуватиме дані про заробітні плати та показники сплати податків.
Раніше Україна узгодила з МВФ чотирирічну програму EFF на $8,1 млрд. Однією з ключових пропозицій є скасування ПДВ-пільг для ФОП із доходом понад 1 млн грн, що вплине на мікро- та малий бізнес.