Забудова навколо Національного музею народної архітектури та побуту України Пирогово неможлива. Верховний Суд поставив крапку у тривалій боротьбі громади за збереження історико-культурної спадщини.
Про це повідомив повідомив київський пам’яткоохоронець Дмитро Перов.
Суд вирішив долю забудови біля Пирогова — громада перемогла
Господарський суд при Верховному Суді скасував рішення апеляції, яке відкривало можливість для будівництва поруч із музеєм. Відтак “Агрокомбінат Хотівський”, який намагався повернути собі право на оренду землі, остаточно втратив можливість забудови. Відомо, що рішення є остаточним і не підлягає перегляду.
За словами Перова, йдеться про одну з найважливіших судових перемог на користь збереження природи та культурного ландшафту Києва.
Скандальна історія тривала з 2000-х
Ще у 2007 році Київрада передала понад 1 500 гектарів сільськогосподарських земель житловим кооперативам. Більшість із них були створені на підставних осіб — здебільшого студентів. Частина ділянок опинилася навколо музею “Пирогів”, що викликало резонанс у суспільства.
Житлова забудова передбачалася на землях, які мали охоронний статус. Саме на цей аспект і звернула увагу прокуратура, розпочавши тривалі судові процеси.
Загроза культурному надбанні України
Музей у Пирогові — найбільший у Європі, що зберігає понад 300 об’єктів української народної архітектури XVI–XX століть. Забудова впритул до музею створює загрозу зсувів, втрати унікального ландшафту та руйнування експонатів.
Крім того, території є частиною екологічного коридору і мають важливе значення для біорізноманіття півдня Києва. Екологи наголошують, що будь-яке урбаністичне втручання може призвести до незворотних екологічних наслідків.
Повернення через чорну реєстрацію
У 2018 році “Агрокомбінат Хотівський” спробував повернути ділянку площею 16 га через відновлення права оренди. Попри те, що від нього добровільно відмовився ще у 2007 році. Допомогли в цьому реєстратори, пов’язані з численними скандальними забудовами столиці.
Саме на цій ділянці забудовники планували розпочати будівництво — з вирубкою дерев, завезенням техніки та підготовкою проєктної документації.
Попри численні судові перемоги, ділянка в 16 га формально перебувала в оренді та вважалася потенційною для забудови. Саме за неї тривала остання юридична боротьба.
Офіс генерального прокурора раніше подавав подав позов про скасування реєстрації права оренди на цю землю та її повернення громаді Києва. Також прокуратура оскаржила наказ Мінкульту 2007 року, яким були суттєво зменшені охоронні зони музею.
Усі земельні ділянки, які оточують музей, наразі повернуті місту.
Чому забудова біля музею Пирогово є неприпустимою
Національний музей народної архітектури та побуту України, більш знаний як музей “Пирогово”, — це не просто популярна локація для прогулянок, а один із головних етнографічних осередків країни. Його територія охоплює понад 130 гектарів, де зібрано сотні споруд з історико-етнографічних регіонів України, зведених у період від XVI до початку XX століття.
Єдиний простір, де відвідувач може упродовж кількох годин “подорожувати” від Лемківщини до Слобожанщини, спостерігаючи за традиційним сільським життям, побутом, обрядами та народними ремеслами. Експозиції доповнює природа — ландшафт музею спеціально створено таким чином, щоб передати атмосферу українських сіл у їхньому автентичному вигляді.
Вплив урбанізації
Зведення багатоповерхівок у близькості до музею може повністю змінити його унікальне середовище. Висотні будівлі не лише знищать автентичну панораму, а й можуть спричинити геологічні та екологічні ризики. Від порушення водного балансу ґрунтів до загрози зсувів, що загрожуватиме старовинним спорудам.Крім того, навколишні луки та лісові масиви — це частина природної екосистеми, у якій мешкають рідкісні види флори й фауни, включені до Червоної книги. Забудова територій несе ризик остаточного знищення природного балансу, який десятиліттями підтримували науковці, етнографи та екологи.
