Генеральний директор Telegram Павло Дуров анонсував створення Cocoon – децентралізованої платформи штучного інтелекту, побудованої на блокчейні The Open Network.
Проєкт має на меті поєднати обчислювальні потужності користувачів із високим рівнем конфіденційності даних, відходячи від централізованих моделей, які домінують у сучасній індустрії ШІ. Анонс відбувся на конференції Blockchain Life 2025 в Абу-Дабі 29 жовтня.
“Це децентралізована мережа штучного інтелекту, побудована на базі TON, де власники обладнання можуть надавати свої графічні процесори та отримувати винагороду у вигляді TON”, – сказав Павло Дуров під час заходу.
Telegram запускає децентралізовану мережу штучного інтелекту на TON
Мережа Cocoon дозволяє власникам графічних процесорів надавати власні обчислювальні потужності для виконання завдань ШІ та отримувати компенсацію у вигляді Toncoin – рідного токена блокчейну. Нова модель стимулює залучення широкого кола користувачів та забезпечує прозору систему винагород.
Експерти зазначають, що децентралізована архітектура дозволяє мінімізувати ризики витоків даних і втручання в алгоритми, які існують у централізованих платформах.
AlphaTON Capital інвестує в інфраструктуру
Підтримку запуску Cocoon забезпечує AlphaTON Capital, яка планує розгорнути потужні GPU-кластери корпоративного рівня у стратегічно розташованих центрах обробки даних. За словами CEO Бріттані Кайзер, така підтримка дозволить мережі обслуговувати великі обсяги запитів і забезпечити високу пропускну здатність.
Telegram інтегрує Cocoon у власну платформу для виконання конфіденційних запитів ШІ.
Про Cocoon: головне
Модель економіки Cocoon дозволяє розробникам додатків оплачувати обчислювальні ресурси в TON. Власники GPU можуть підключати власне обладнання та отримувати токени за виконані завдання штучного інтелекту. Telegram сам стане першим великим клієнтом Cocoon, використовуючи платформу для конфіденційних запитів ШІ, що забезпечить тестування мережі на масштабній базі користувачів.
Запуск Cocoon заплановано на листопад 2025 року після збору заявок від розробників і власників GPU. Розробники, які хочуть використовувати мережу, можуть повідомити про модель ШІ, обсяг запитів та розмір даних. Власники графічних процесорів – зазначити тип GPU, обсяг VRAM та час доступності обладнання.
Аналітики ринку відзначають, що запуск Cocoon демонструє новий підхід до монетизації обчислювальних потужностей та децентралізації ШІ.
Ринок вже відреагував на анонс нової співпраці
Після анонсу мережі TON зазнала незначного падіння ціни токена на 1,5% до $2,20, проте обсяг торгів зріс на 3,4%, що свідчить про активність інвесторів. Раніше екосистема TON показала успішні результати передпродажу Best Wallet, зібравши понад $16,7 млн.
Проєкт Telegram поєднує технології блокчейну, конфіденційність даних та високопродуктивні обчислення, створюючи платформу, яка може змінити підхід до обчислень ШІ у світі Web3. Cocoon демонструє, як великі технологічні компанії можуть поєднувати інновації, безпеку та економічні стимули. Та, чи стане нова можливість популярною серед українців.
Telegram в Україні нові можливості чи прихована загроза
Під час повномасштабного вторгнення Росії Telegram став головним каналом отримання новин для українців. За даними дослідження “Інтерньюз”, 72% населення використовували платформу для інформації, тоді як у 2021 році показник становив лише 20%.
Telegram обігнав інші медіа за охопленням аудиторії, включно з новинними сайтами – 41%, телебаченням – 30% і радіо – 10%.
Разом із популярністю зросли та ризики. Багато анонімних каналів публікують сенсаційні або неперевірені новини, а частина з них діє проросійською мовою та підтримує ворожі наративи. Служба безпеки України оцінює, що Кремль витратив понад 250 млн доларів на просування власних меседжів через Telegram в Україні. Одночасно деякі українські канали використовують платформу для політичного піару або поширення неперевіреної інформації, що ускладнює аналіз і довіру до даних.
Telegram як шпигун у кишені
Експерти з кібербезпеки попереджають, що Telegram має доступ до геолокації, камер та мережевих даних користувачів, що створює потенційну загрозу. Генерал-лейтенант Кирило Буданов, оцільник ГУР, назвав платформу “проблемою для національної безпеки”. Фахівці з Інституту дослідження кібервійни підкреслюють подвійний характер Telegram. З одного боку — канал для швидких новин, з іншого — інструмент для збору даних та поширення дезінформації.
У відповідь українські депутати запропонували законопроєкт про регулювання Telegram, який передбачає розкриття структури власності, джерел фінансування та контроль за забороненим контентом. Однак через міжнародну структуру компанії реалізація цих норм стала надто складною.
Засновник Telegram Павло Дуров запевняє, що платформа нейтральна та не втручається у політичні процеси. Проте українські чиновники і експерти застерігають про широкі можливості збору даних і зв’язки з російськими бізнес-структурами.
