Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко відреагувала на петицію про відкликання ініціативи Міністерства фінансів, яка передбачала обов’язкову реєстрацію фізичних осіб-підприємців платниками податку на додану вартість з 1 січня 2027 року.
У коментарі Свириденко зазначила, що законопроєкт на розгляд Кабінету Міністрів поки не надходив.
ПДВ для ФОП 2027: прем’єрка Свириденко про поріг та наслідки для малого бізнесу
Відповідно до Національної стратегії доходів, поріг реєстрації платником ПДВ має застосовуватися до всіх платників на спрощеній системі оподаткування, якщо їх операції перевищують встановлений ліміт. Після досягнення порогу ФОП мають автоматично реєструватися платниками ПДВ.
Поточні консультації з бізнесом та експертами стосуються визначення оптимального порогу, який може коливатися до €85 000 на рік.
Гармонізація законодавства з огляду на європейський досвід
Прем’єрка наголосила, що Україна прагне гармонізувати податкове законодавство з Директивою Ради ЄС 2006/112/ЄС. Вона визначає, що платниками ПДВ є юридичні та фізичні особи, що здійснюють економічну діяльність незалежно від мети чи результату.
Директива дозволяє країнам самостійно встановлювати поріг обов’язкової реєстрації та застосовувати спрощені процедури. В Україні планується, що зміни не зачеплять більшість ФОПів, оскільки вони не перевищують визначений поріг.
Реакція бізнесу і критика законопроєкту
Проєкт Міністерства фінансів щодо обов’язкового ПДВ для ФОП 1-3 груп з річним оборотом понад 1 млн грн був оприлюднений 18 грудня 2025 року. Запровадження змін планувалося з 2027 року, щоб дати бізнесу час на підготовку.
Однак бізнес-спільнота висловила серйозну стурбованість. Підприємці побоюються критичних наслідків, а саме:
- зростання адміністративного навантаження,
- додаткових витрат на бухгалтерію,
- касових розривів,
- підвищення цін для споживачів.
У січні аналітичні центри звернулися до президента, прем’єрки та міністра фінансів із пропозицією підняти поріг обов’язкової реєстрації до 6 млн грн. Проте, наразі мова йшла про 4 млн грн.
Петиція набрала достатню підтримку
2 лютого 2026 року петиція про відкликання ініціативи набрала необхідну кількість голосів на урядовому порталі. Активність бізнес-спільноти змусила уряд офіційно відреагувати та роз’яснити подальші кроки.
Свириденко запевнила, що остаточне рішення щодо обов’язкової реєстрації ПДВ буде ухвалене лише після завершення консультацій із бізнесом і експертами.
На даний момент ніяких остаточних рішень щодо обов’язкового ПДВ для більшості ФОП немає. Прем’єрка підкреслила, що уряд враховує думку бізнесу та орієнтується на гармонізацію податкового законодавства з європейськими стандартами.
Які зобовʼязання України у новій програмі МВФ
Встановлення ПДВ для ФОП є частиною зобов’язань України перед отриманням наступних кредитних траншів. Рада директорів Міжнародного валютного фонду схвалила для України нову чотирирічну програму розширеного фінансування на $8,1 млрд. Меморандум, опублікований 27 лютого, визначає низку “маяків”, які країна має реалізувати у 2026 році, щоб отримати чергові транші.
Найближчі терміни включають три критично важливі завдання:
- посилити процес призначення членів наглядових рад держкомпаній,
- до кінця березня затвердити пакет податкових заходів на 2026–2027 роки,
- призначити постійного голову Державної митної служби.
Податки: ПДВ для ФОПів та боротьба з ухиленням
Серед ключових податкових змін — обов’язкова реєстрація платниками ПДВ фізичних осіб-підприємців на спрощеній системі, якщо їхній річний оборот перевищує 4 млн грн.
Крім того, передбачене скасування пільг для імпорту через поштові посилки малої вартості та перегляд правил для другої та третьої груп ФОП. Деякі види діяльності з високим ризиком приховування трудових відносин, ІТ, консалтинг, бухгалтерія, маркетинг і юридичні послуги, підлягають новим ставкам.
Цифрова система “Обрій” повинна допомогти інтегрувати дані та підвищити контроль за дотриманням податкових і трудових норм.
Подальші завдання: трансфертне ціноутворення та цифровізація
До кінця червня Україна має привести правила трансфертного ціноутворення у відповідність до стандартів ОЕСР і імплементувати статтю 4 ATAD ЄС. Планується оновлення стратегії державних компаній із урахуванням приватизаційних цілей та захисних заходів для системно важливих банків.
Крім того, у квітні має бути створена Консультативна група експертів для оцінки кандидатів до Рахункової палати. А до кінця року уряд має створити централізоване сховище даних для податкової та митної адміністрацій, посилити структури НКЦПФР і призначити перевірених членів Рахункової палати.
Раніше стало відомо, що МВФ встановив жорсткі умови для України: парламент має ухвалити пакет податкових заходів уже в березні 2026 року. Зміни торкнуться бізнесу та населення і стануть “маяком” для подальшого кредитного фінансування.
