Один із наймасштабніших київських недобудів, комплекс Sky Towers, знову виставили на продаж. Аукціон заплановано на 27 лютого 2026 року в системі електронних торгів OpenMarket.
Стартова ціна лота становить 662,33 млн грн — майже у десять разів нижче за початкову вартість, з якої об’єкт намагалися реалізувати у 2021 році.
Попередні чотири спроби продати комплекс не принесли результату — інвесторів не знайшлося навіть після суттєвого коригування ціни.
Sky Towers знову продають через СЕТАМ: що відомо про об’єкт і ціну
Недобудований Sky Towers розташований на перетині проспекту Берестейського та вулиці Борщагівської у Шевченківському районі столиці. Проєкт передбачає дві висотні об’єднані вежі — на 47 і 34 поверхи та окрему двоповерхову будівлю зі східного боку комплексу.
Площа земельної ділянки становить 0,74 га. Загальна проєктна площа складає 219 000 кв. м, із них:
- 125 000 кв. м заплановано під офісні простори,
- 10 000 кв. м — під торгівельну та конференц-інфраструктуру,
- 7 500 кв. м відведено під восьмирівневий підземний паркінг на 900 автомобілів.
Будівельна готовність об’єкта оцінюється приблизно у 40%.
Скільки інвестицій потребує недобудова
За оцінкою директора інженерно-будівельної компанії Rauta Андрія Озейчука, для завершення Sky Towers необхідно добудувати близько 91 680 кв. м. Орієнтовна вартість будівельних робіт — $1000 за кв. м. Тому потрібні додаткові інвестиції на рівні $91,7 млн.
Окремо майже $77 млн знадобиться на внутрішнє опорядження та інженерні рішення. Сукупний бюджет добудови становить близько $168,7 млн без урахування ризиків. Термін реалізації — близько 2,5 року з моменту відновлення робіт.
Чому Sky Towers став проблемним активом
Будівництво Sky Towers стартувало у 2007 році під управлінням KDD Group. Для фінансування проєкту компанія залучила в Укрексімбанку кредитну лінію, еквівалентну 3 млрд грн, позичальником виступала “Агенція офісного будівництва”.
Після фінансової кризи та кількох змін акціонерів будівництво зупинилося у 2015 році. У 2021-му банк через суд отримав право на стягнення заборгованості й почав реалізацію об’єкта як заставного майна.
Динаміка ціни
За чотири роки стартова вартість Sky Towers знижувалась кілька разів:
- 2021 рік — 7,1 млрд грн,
- 2023 рік — 5,6 млрд грн,
- вересень 2024 року — 1,1 млрд грн,
- жовтень 2024 року — 937,3 млн грн,
- лютий 2026 року — 662,33 млн грн.
Різке падіння ціни відображає не лише стан об’єкта, а й обмежений інтерес інвесторів до офісних проєктів у столиці на тлі тривалих економічних і безпекових викликів.
Мільярди в бетоні: найдорожчі недобудови Києва, що роками чекають на другий шанс
Найдорожчі довгобуди столиці — це сотні тисяч квадратних метрів бетону, у які вкладені мільярди гривень, але які досі не генерують жодної економічної віддачі. Рейтинг очолює офісний комплекс Sky Towers, проте, крім нього, ще відомі інші недобудови.
Дніпровські вежі: коли технічні ризики з’їдають економіку
Проєкт “Дніпровські вежі” на Троєщині стартував ще наприкінці 1990-х і мав розв’язувати проблему дефіциту житла в районі. Шість 35-поверхових будинків так і не були завершені після банкрутства забудовника у середині 2000-х. Додатковим фактором ризику стали виявлені інженерні відхилення — конструкції мають перекіс до 10 см.
Центр міста — зона ризику для нерухомості
Серед резонансних житлових довгобудів — ЖК Mirax на Глибочицькій, який тривалий час асоціювався з проблемними активами бізнесмена Сергія Полонського. Не менш показовий кейс — Fresco Sofia на вулиці Гончара. Проєкт у буферній зоні Софії Київської був зупинений через порушення містобудівних обмежень і ризики для об’єкта спадщини ЮНЕСКО.
Недобудови Войцеховського
Окрему категорію становлять проєкти Анатолія Войцеховського — близько 15 000 квартир у різних районах столиці. У сукупності об’єкти формують одну з найбільших фінансових втрат на ринку нерухомості Києва за останні десятиліття.
Для міста ці недобудови — не лише архітектурна проблема, а й виклик економічній логіці. Кожен рік простою збільшує витрати на відновлення або ліквідацію.
Раніше Київміськбуд сформував 24 робочі групи для завершення недобудованих житлових комплексів. До них увійшли інвестори, інженери технагляду та підрядники, які аналізують кожен об’єкт і визначають оптимальні шляхи добудови.