Національний банк України розробив законопроєкт, який має стати основою для оновлення інфраструктури ринку капіталів і розширення можливостей залучення інвестицій в економіку. Про це заявив голова НБУ Андрій Пишний під час форуму “Архітектура безпеки”. За його словами, документ уже готовий і найближчим часом буде винесений на реєстрацію у парламенті.
У регуляторі переконані, що без модернізації фінансової інфраструктури Україна не зможе сформувати повноцінний ринок капіталу, необхідного для відновлення та зростання економіки.
“Якщо раніше Україну розглядали як країну, яку потрібно захистити, то сьогодні дедалі очевидніше інше: Україна є замковим каменем нової європейської архітектури безпеки”, — зазначив Пишний.
Голова НБУ анонсував реформу інфраструктури ринку капіталів — що зміниться
Пишний наголосив, що ключова проблема українського ринку капіталів — не лише у його масштабі, а в обмеженій довірі з боку інвесторів. Причина — рекордна кількість відкритих корупційних процесів. Саме тому новий законопроєкт покликаний створити систему, яка відповідатиме міжнародним стандартам прозорості та захисту прав інвесторів.
“Неможливо реалізовувати структурні реформи, якщо український парламент їх не сприймає. Неможливо реалізовувати непопулярні реформи, коли в країні пануватиме популізм. У нас не залишилося простих реформ, у нас залишилися тільки складні. Але саме вони створюють підґрунтя для капітальних інвестицій, сильної економіки та інституційної стійкості. Іншого шляху немає”, — зазначив голова НБУ.
Законопроєкт пропонує:
- Стійкість фінансового сектору,
- Розвиток інфраструктури ринку капіталу,
- Кредитування відновлення,
- Продовження реформ з ЄС та МВФ.
Ринок капіталів — інструмент відновлення економіки
У НБУ розглядають розвиток фондового ринку як один із найвпливовіших каналів фінансування економіки в середньо- та довгостроковій перспективі. Йдеться про створення умов, за яких компанії зможуть залучати ресурси не лише через банки, а й через випуск акцій та облігацій.
На зараз сегмент в Україні залишається фрагментованим і малоліквідним, а біржова торгівля — обмеженою за обсягами. У результаті ринок не виконує класичної функції перерозподілу капіталу в економіці.
Нові правила для бірж
Запропоновані зміни передбачають оновлення підходів до роботи інфраструктурних елементів ринку — від біржової торгівлі до розрахункових та клірингових механізмів.
Окремий акцент робиться на розширенні переліку фінансових інструментів і підвищенні їх ліквідності.
У НБУ підкреслюють, що майбутня реформа не буде лише регуляторною ініціативо. Навпаки, до обговорення документа планують залучити банки, фінансові компанії, бізнес-асоціації та потенційних інвесторів.
Такий підхід, за словами Пишного, має дозволити врахувати практичні потреби ринку та уникнути надмірного регуляторного навантаження, яке могло б стримувати розвиток інвестиційної активності.
Слабкі місця українського фондового ринку
Попри наявність біржової інфраструктури, український ринок капіталів залишається одним із найменш розвинених в Європі. Торгівля акціями на майданчиках фактично не формує необхідних обсягів ліквідності, інструменти довгострокового інвестування використовуються обмежено.
Реформа ринку капіталів є частиною процесу інтеграції України у європейську фінансову систему. Раніше Україна та ЄБРР вже підписали меморандум щодо створення біржової інфраструктури, яка передбачає формування нової моделі ринку. Паралельно регулятори працюють над іншими елементами фінансової модернізації — від розвитку активів до врегулювання ринку віртуальних активів чи запуску “народного IPO” у 2026-2027 роках.
Прямі іноземні інвестиції в Україну впали до $3,33 млрд: домінує реінвестування
За останні роки Україна зафіксувала помітне уповільнення припливу прямих іноземних інвестицій. За даними НБУ, обсяг знизився до $3,33 млрд. Динаміка свідчить про збереження обережної позиції міжнародного капіталу щодо українського ринку в умовах війни та стабільно високих ризиків.
Падіння інвестицій: мінус 25% за рік
Попри стабілізаційні зусилля фінансової системи, нові інвестиційні надходження залишаються обмеженими. Структура інвестиційного потоку суттєво не змінилася, однак загальний масштаб зменшився.
Ключову роль у структурі традиційно відіграє реінвестування прибутків. Саме воно забезпечило 71,6% загального обсягу інвестицій — близько $2,38 млрд. Водночас навіть цей показник продемонстрував спад — на 30% у річному вимірі.
На динаміку інвестиційного потоку вплинули зміни валютного регулювання з боку НБУ, зокрема послаблення обмежень на трансграничні перекази та виплату дивідендів. Окремим фактором стало скорочення боргового наванттаження. Йдеться про зменшення зобов’язань перед іноземними інвесторами, включно з пов’язаними компаніями, зокрема в сегменті торговельного кредитування.
