За чотири роки 70 українських і міжнародних компаній спрямували на підтримку армії та цивільних понад 120 млрд грн. Частина цієї суми — внесок ритейлу, який одночасно утримував операційну діяльність і фінансував оборону.
За даними рейтингу NV Бізнес, серед ритейлерів найбільшу фінансову підтримку під час повномасштабного вторгнення РФ надала мережа АТБ, перерахувавши 3 млрд грн. Друге місце посіла Аврора із сумою 789 млн грн, а на третьому — український підрозділ McDonald’s, який задонатив 280 млн грн.
Донати українського ритейлу під час війни — суми та лідери
Найбільший обсяг допомоги серед торгівельних мереж задекларувала АТБ та перерахувала 3 млрд грн із початку війни РФ. Компанії, яка працює у форматі жорсткої цінової конкуренції та мінімальної маржі, вклала найбільше.
На другій позиції — мережа Аврора, що спрямувала 789 млн грн робила ставку на масштабну підтримку оборонних та гуманітарних ініціатив. Третє місце посідає український представник McDonald’s — 280 млн грн допомоги. Попри вимушену паузу в роботі на початку вторгнення та після відновлення операцій компанія інтегрувала підтримку у довгострокову стратегію присутності на ринку.
П’ятірку лідерів замикають Fozzy Group – 239,4 млн грн та NOVUS – 230 млн грн. Для обох гравців війна стала періодом трансформації:
- оптимізація логістики,
- релокація магазинів,
- зміна асортиментної політики.
Та паралельно працювала системна фінансова підтримка країни.
Мільярди поза межами ритейлу
Зокрема, Епіцентр задекларував 8 млрд грн допомоги за чотири роки — показник, що суттєво перевищує внески більшості роздрібних мереж. Корпорація TERWIN, до якої входять мережі EVA та VARUS, спрямувала 796 млн грн.
За інформацією видання, низка компаній відмовлялася розкривати обсяги своєї допомоги з міркувань безпеки. Частина бізнесів надавала дані в іноземній валюті — у таких випадках суми перераховували за офіційним курсом станом на 1 лютого 2026 року.
Внески частини компаній і банків були враховані в загальних показниках бізнес-груп. Наприклад, ПУМБ включили до групи СКМ, а Roshen — до фондів та бізнес-структур родини Порошенків. Більшість міжнародних компаній і частина українських учасників зосереджуються переважно на гуманітарній допомозі. У рейтингу всі компанії згруповані відповідно до сфери діяльності.
Як війна змінила український бізнес — чотири роки трансформації
Вторгнення росії в лютому 2022 року стало тестом на стійкість для української економіки. Бізнес і ринок праці спершу зазнали шоку, потім пережили хвилю відновлення, а зараз демонструють ознаки стабільності, спираючись на аналітику Опендатабот.
ФОПи та компанії: від рекордних відкриттів до застою
Ще до війни українська економіка демонструвала ріст. У 2021 році щотижня реєструвалося близько 5 676 ФОПів і 1 077 компаній. На початку лютого 2022-го — рекордні 9 350 нових підприємців за тиждень.
Початок війни призвів до заморожування реєстрів. Нові бізнеси відкрити було неможливо. Після відновлення роботи ЄДР наприкінці березня 2022 року за тиждень відкривалося 3 565 ФОПів і 289 компаній. Загалом за рік кількість нових підприємців знизилася на 28%, а компаній — на 40%.
У 2023 році бізнес почав набирати обертів. Кількість реєстрацій компаній зростала, а нових ФОПів навіть перевищила показники 2021 року. Абсолютний рекорд зафіксовано восени 2023-го — 12 534 ФОПи за один тиждень.
Наступного року кількість нових відкриттів пішла на спад. У 2025 році ринок вийшов на новий показник — щотижня реєструється 5 579 ФОПів і 717 компаній.
E-commerce: стійкість та зростання під час війни
Онлайн-торгівля зазнала різкого падіння на початку війни. Та вже до кінця 2022 року ринок почав відновлюватися. На перших тижнях вторгнення активність онлайн-покупців опустилася до 7% від докризового рівня. Оживлення почалося влітку 2022 року. Додатковий імпульс дали сезонні розпродажі у листопаді-грудні.
Сьогодні на функціонує понад 12 000 українських інтернет-магазинів, які у 2025 році сформували 15 млн замовлень. Бізнес навчився адаптуватися. Блекаути та обстріли тепер майже не впливають на активність покупців.