За оцінками, озвученими в публічному просторі головою податкового комітету парламенту Данило Гетманцев, майже половина споживаної в країні кави може проходити поза офіційними митними та податковими процедурами.
Про це стало відомо з посиланням на авторську програму “Розпаковка”.
Контрафакт, імпорт і ФОПи: як насправді працює кавовий ринок України
За наведеними оцінками, середній рівень споживання кави в Україні становить близько 3,5 кг на людину на рік. У масштабі країни це формує ринок обсягом приблизно 85-105 000 тонн.
Водночас офіційна митна статистика демонструє суттєво нижчі показники — близько 49 000 тонн імпорту щороку. Саме цей розрив майже у два рази став ключовим аргументом у наведенні доказів про масштаби тінізації галузі.
У макроекономічному вимірі різниця означає потенційні втрати бюджету через несплачені імпортні мита, ПДВ та інші податкові надходження.
Як формується тіньовий ринок — від митних схем до локального виробництва
Серед ймовірних каналів потрапляння продукції в неконтрольований обіг називаються кілька ключових механізмів. Зокрема, йдеться про заниження митної вартості імпортованої сировини, що дозволяє зменшувати податкове навантаження на етапі ввезення.
Ще один відомий канал — оформлення кави як гуманітарної допомоги, яка після перетину кордону може потрапляти у комерційний продаж. Також згадуються схеми з локальним обсмаженням та фасуванням зерна у неврахованих виробничих потужностях.
У таких випадках продукція нерідко реалізується під виглядом відомих міжнародних брендів без належного дозволу правовласників.
Паралельний ринок та брендова контрабанда
Окремий сегмент проблеми ринку кави — підробка відомих торгових марок. За словами Данила Гетманцева, цей напрямок може бути найбільш маржинальним для тіньових операторів ринку.
Йдеться про копіювання пакування та маркування продукції, яка позиціюється як кава преміумкласу. Різниця в ціні між оригінальним і контрафактним продуктом, за його оцінками, інколи сягає кратного рівня.
У матеріалах згадуються випадки використання брендів міжнародних виробників, зокрема Lavazza та Dallmayr, без належних ліцензійних прав.
Потенційні втрати бюджету
Оцінки втрат державного бюджету від тіньового ринку кави різняться, однак у публічних заявах фігурують мільярдні суми у доларовому еквіваленті в річному вимірі.
Окремі приклади діяльності компаній, які працюють на ринку, за словами політика, можуть свідчити про системні проблеми з декларуванням імпорту та оптимізацією податкового навантаження через мережу фізичних осіб-підприємців.
Серед згаданих:
- ТОВ “Українська кавова компанія LTD”,
- “Лідер Кава Україна”.
Діяльність компаній могла призводити до значних втрат надходжень до бюджету.
На тлі цих оцінок пролунали заклики до посилення роботи правоохоронних і фінансових інституцій, зокрема Бюро економічної безпеки. Основний акцент на необхідності системного підходу до виявлення тіньових потоків товарів і фінансових схем.
Кавові лідери України: хто контролює ринок
На тлі зростання цін на сировину та змін у споживанні дедалі більшу частку займають локальні обсмажувальники, які поступово витісняють імпорт готової продукції. Конкуренція між міжнародними брендами, національними виробниками та мережевими гравцями стає дедалі жорсткішою.
Проте, споживання кави в Україні залишається високим. В середньому один українець випиває близько 150 чашок на рік. Виробники працюють у середовищі зростаючої собівартості. Світові ціни на кавове зерно з 2021 року демонструють тренд зростання. У 2025-му арабіка оновила історичні максимуми, перевищивши позначку $3,6 за фунт. Майже трикратне зростання за чотири роки.
Перехід до локального обсмаження
Головна тенденція ринку — поступове зміщення фокуса з імпорту готової кави на локальне обсмаження. Українські компанії дедалі частіше беруть на себе повний цикл — від закупівлі зеленої сировини до фасування і дистрибуції.
У сегменті впевнено лідирує АТ “Мономах”, чий виторг перевищує 2,3 млрд грн. Компанія залишається одним із найбільших гравців на перетині категорій “чай-кава” та формує значну частку масового ринку.
Поряд із ним зміцнюють позиції “Галка”, Gemini та кавовий напрямок мережі “Сільпо”, які активно інвестують у виробничі лінії та брендовану продукцію.
Окремим драйвером ринку стали мережеві кав’ярні, які фактично сформували новий споживчий стандарт — швидка кава “to go”. Найбільші мережі, зокрема Aroma Kava, “Горький”, Coffee Lab та Ulitka Coffee, продовжують масштабування у містах та торгових центрах.
