Національний банк України оштрафував найбільших операторів платіжних терміналів країни, EasyPay та City24, на загальну суму 270 млн грн. Кожна з компаній має сплатити по 135 млн грн за порушення вимог фінансового моніторингу.
Рішення стало одним із наймасштабніших санкційних кроків НБУ щодо небанківського фінансового сектору за останні роки та може сигналізувати про новий етап боротьби держави з тіньовими готівковими операціями.
За інформацією джерел “Економічної правди” на фінансовому ринку, регулятор дедалі більше розглядає мережі платіжних терміналів як потенційний канал легалізації коштів сумнівного походження. Саме тому увага до операторів, через інфраструктуру яких щомісяця проходять десятки мільярдів гривень, суттєво зросла.
Рекордні санкції: НБУ оштрафував дві найбільші мережі терміналів України
Підставою для санкцій стали результати комплексних перевірок, проведених Нацбанком. За даними регулятора, окремі процедури ідентифікації клієнтів виконувалися неналежним чином або не виконувалися взагалі.
Особливу увагу служби НБУ привернули операції, які не відповідали звичайній логіці користування платіжними терміналами. Йдеться про випадки, коли платежі здійснювалися з надзвичайно високою швидкістю або коли один клієнт фігурував у транзакціях із різних регіонів країни протягом дуже короткого проміжку часу.
Крім того, регулятор виявив розбіжності між кількістю зафіксованих операцій та даними систем відеоспостереження. У деяких випадках фактична присутність користувачів біля терміналів не підтверджувала обсяги проведених платежів.
Такі ознаки самі по собі не є доказом незаконної діяльності, однак у системі фінансового моніторингу вони вважаються факторами ризику, які потребують додаткової перевірки.
“Ми очікували побачити, що такі операції будуть перевіряти двічі: на стороні термінала, і на стороні банку. Насправді ж жодного фінмону проведено не було. На стороні терміналів кажуть: “це ж банківський клієнт, тож хай банк і перевіряє”, а на стороні банку кивають у бік терміналів”, — зазначає співрозмовник ЕП у Нацбанку.
Ринок з мільярдними оборотами
За оцінками, через мережі EasyPay та City24 щомісяця проходять операції на суму близько $1 млрд.
Для української економіки це один із найбільших каналів приймання готівки від населення. Саме тому будь-які прогалини у системах контролю можуть створювати ризики як для банківської системи, так і для державного бюджету.
Платіжні термінали залишаються популярним інструментом для проведення дрібних платежів, поповнення рахунків та переказів коштів. Однак великі обсяги операцій і широка географія мереж роблять цей сегмент особливо чутливим до зловживань.
Дві компанії контролюють більшу частину ринку
EasyPay та City24 фактично формують основу українського ринку платіжних терміналів. За оцінками Forbes Ukraine, у 2025 році на дві компанії припадало близько 70% усіх терміналів самообслуговування в країні.
Лідером залишається EasyPay. Компанія заявляла про мережу з приблизно 25 000 терміналів та близько 10 млн транзакцій щомісяця. За даними відкритих реєстрів, її річний дохід перевищив 2 млрд грн, а чистий прибуток наблизився до 118 млн грн.
City24 посідає друге місце на ринку та є одним із ключових конкурентів EasyPay у сегменті прийому платежів через термінали самообслуговування.
Можливий учасник корупційних схем
За даними YouControl, термінали City24 належать Сергію Горбаню та входить до складу групи “Асканія”, що працює у різних сегментах бізнесу — від імпорту продуктів харчування й аграрного напрямку до виробництва озброєння, вирощування троянд та експорту меду. У низці медіа-публікацій групу згадували в контексті можливих зв’язків із розслідуваннями щодо закупівель в “Енергоатомі”.
У Національному банку припускають, що мережі платіжних терміналів могли використовуватися як інструмент для легалізації готівки сумнівного походження в банківській системі. Йдеться фактично про можливі схеми “відмивання” коштів у значних обсягах.
Крім того, під час перевірок регулятор виявив окремі епізоди, які можуть свідчити про здійснення самоінкасації представниками EasyPay та City24 без належних дозвільних документів. У таких випадках готівка, за версією перевіряючих, могла вноситися до банків як надходження з терміналів із підтвердженням у вигляді звітності РРО.
