Верховна Рада України ухвалила в першому читанні законопроєкт №14005 “Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення виконавчого провадження через цифровізацію”. Ініціатор — депутат від “Слуги народу” Андрій Мотовиловець. Документ отримав підтримку 236 народних депутатів.
З першого погляду, ініціатива позиціюється як крок до цифровізації виконавчого провадження та оптимізації державних процесів. Проте за підтекстом приховуються серйозні ризики для громадян, які мають будь-які фінансові зобов’язання.
Новий законопроєкт №14005: автоматичне блокування майна та рахунків
Законопроєкт передбачає створення інтегрованої цифрової системи, яка об’єднає Єдиний реєстр боржників із державними реєстрами, банками та платіжними сервісами. Основні новації:
- Обмеження операцій з нерухомістю. Нотаріуси не зможуть оформлювати угоди купівлі-продажу, дарування або застави майна боржника.
- Блокування банківських рахунків. Фінансові операції стануть неможливими до погашення заборгованості.
- Контроль над транспортом. МВС зможе відмовляти боржникам у реєстрації автомобілів.
- Автономія виконавця. Державний виконавець отримає право самостійно оцінювати майно та визначати способи стягнення боргу.
Усі обмеження запроваджуються автоматично після одного судового рішення про наявність боргу. Додатковий розгляд кожної конкретної операції більше не потрібен.
Як цифровізація боргів може позбавити українців житла
Експерти з ринку нерухомості та фінансів попереджають: навіть мінімальна заборгованість, наприклад за комунальні послуги, може привести до втрати житла. Цифровізація виконавчого провадження робить процес більш прозорим та швидким, але одночасно — більш суворим для громадян.
Виконавець зможе оцінювати вартість майна та самостійно визначати метод стягнення боргу, що відкриває шлях до вилучення навіть єдиного житла. Погашення боргу призведе до автоматичного видалення з реєстру боржників, але до цього моменту майно боржника залишається “замороженим”.
Інструмент євроінтеграції чи новий утиск українців
Законопроєкт №14005 є частиною зобов’язань України перед ЄС у рамках програми Ukraine Facility. Він має підвищити ефективність стягнення боргів та оптимізувати роботу державних органів через цифровізацію.
Разом із тим, експерти відзначають: документ містить ризики порушення прав боржників і потребує чітких механізмів захисту. Це дозволить уникнути випадків свавілля та соціальної несправедливості.
Борги українців за комуналку зростають
Станом на середину вересня 2025 року в Україні відкрито 788 507 виконавчих проваджень через борги за комунальні послуги. На 13% більше, ніж у липні 2024 року. Порівняно з січнем 2021 року цифра зросла більш ніж удвічі. Дані надає платформа Опендатабот, яка відстежує фінансові зобов’язання громадян.
Найбільше виконавчих проваджень відкрито на Дніпровщині — 150 506, що становить п’яту частину від загальної кількості. На другому місці — Харківська область із 128 217 провадженнями. Значна частка боргів також припадає на
- Донеччину (81 536),
- Полтавщину (57 605),
- Запорізьку область (53 797).
Найбільші борги українців зосереджені у сфері:
- Теплопостачання — 330 236 випадків (42%),
- Водопостачання — 162 455 випадків (21%),
- Житлове обслуговування — 96 265 випадків (12%),
- Енергопостачання — 87 708 випадків (11%),
- Газ — 75 522 випадки (10%).
Статистика свідчить, що жінки частіше накопичують заборгованість — на них припадає 438,3 тисячі проваджень, тоді як чоловіки мають 350,1 тисячі проваджень. За віковими групами основний тягар несуть люди 46–60 років — 38% від загальної кількості.
За даними Нацбанку, станом на другий квартал 2025 року загальна заборгованість українців за житлово-комунальні послуги перевищила 106,6 млрд грн.
Нагадаємо, станом на 2025 рік борги українців за комунальні послуги перевищили 100 млрд грн, порівняно з 81,3 млрд грн у 2021 році. Попри зростання тарифів, приріст заборгованості виявився відносно невеликим, свідчать дані Держстату та експертів.
