Україна перейшла на нову модель оголошення повітряних тривог, яка має зменшити економічні втрати регіонів. Уряд завершив тестування та масштабував по всій країні систему порайонного оповіщення. Тепер сигнал небезпеки лунатиме не для всієї області, а лише для тих громад, де зафіксовано реальну загрозу.
Про впровадження нового підходу повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко 15 грудня.
Система вже працює у більшості регіонів України, за винятком Донецької та Луганської областей. Через активні бойові дії застосування районування наразі технічно неможливе.
Підприємства працюватимуть довше: що дає порайонне оповіщення
Ключова відмінність нової моделі — відмова від принципу “одна тривога на всю область”. Раніше сирени вмикалися по всьому регіону навіть у разі локальної загрози. Тепер оповіщення отримують лише ті райони, які перебувають у зоні потенційного ураження.
Механізм розроблений ДСНС у координації з Повітряними силами та обласними військовими адміністраціями. Новий підхід дозволяє мінімізувати зайві простої підприємств, не знижуючи рівень безпеки для населення.
Перші результати: додаткові дні роботи для економіки
Пілотне впровадження у 13 регіонах дало відчутний результат:
- в окремих громадах Дніпровської області сумарний “чистий” час без тривог збільшився більш ніж на 100 днів;
- у Сумській області показник скоротився приблизно на 50 днів,
- у Харківській — перевищив 30 днів.
Для бізнесу це сотні додаткових робочих годин — менше зупинок виробництва, стабільніша робота логістики та сфери послуг, прогнозованіші операційні процеси.
Запит на зміну системи оповіщення формувався з боку підприємців і місцевих громад. Часті тривоги стали одним із ключових факторів втрат продуктивності, особливо для промислових регіонів і малого бізнесу.
Порайонний формат дозволяє економіці країни працювати більш адаптивно в умовах воєнного часу, не створюючи штучних обмежень там, де безпосередньої загрози немає.
Секунди замість хвилин: як нова система тривог змінює життя регіонів
Паралельно держава оптимізувала технічний ланцюг передачі сигналів. Якщо раніше інформація від Повітряних сил до системи оповіщення могла надходити із затримкою в кілька хвилин, то зараз процес займає 8–15 секунд.
Уряд розглядає порайонні тривоги як елемент довгострокової адаптації країни до життя в умовах війни — із фокусом не лише на безпеку та збереження економічної активності.
Частка тривалості тривог під час роботи ТЦ сягнула максимуму в листопаді 2025-го
У листопаді 2025 року повітряні тривоги вплинули на роботу торгових центрів сильніше, ніж у будь-який інший період війни. Частка часу, коли ТЦ були змушені призупиняти діяльність у робочі години, сягнула 15,1%. Новий максимум за весь період спостережень Української Ради Торгових Центрів.
Для порівняння:
- місяцем раніше цей показник становив 12,2%,
- рік тому — 11,8%.
Дані свідчать про зростання структурного навантаження на ритейл навіть за умов адаптації бізнесу до воєнних ризиків.
Районування тривог змінює статистику, але
Одним із ключових чинників зростання показника аналітики називають трансформацію системи оповіщення. Упродовж 2025 року Україна поступово перейшла від обласного формату повітряних тривог до порайонного. У листопаді цей механізм фактично запрацював у масштабах усієї країни.
У результаті загальна тривалість тривог у деяких регіонах скоротилася, однак у зонах підвищеного ризику сигнали дедалі частіше припадали саме на робочі години торгівельних об’єктів.
Найвищу частку перерваного робочого часу торгових центрів у листопаді зафіксовано в прифронтових і прикордонних регіонах. Абсолютним лідером залишається Донецька область, де робота ТЦ зупинялася майже весь час. До п’ятірки також увійшли:
- Сумська,
- Полтавська,
- Чернігівська,
- Харківська області.
З початку повномасштабного вторгнення середній торговий центр в Україні втратив понад 124 робочі днічерез вимушені зупинки. Лише у листопаді 2025 року показник склав у середньому 3,5 робочого дня.
Нагадаємо, у жовтні 2025 року частка простою торгових центрів через повітряні тривоги знизилася до 12,2%. За даними УРТЦ, це дало ринку більше годин стабільної роботи та скоротило середній місячний простій ТЦ.
